Короткі новини

: Категорія: Короткі новини; Опубліковано: 15 травня 2025

Вишиванка - символ України, Традиції, Волі, Життя, Стійкості, Незламності, Непохитності, Краси, Чистоти, Правди, Витривалості та Історії!!!

https://www.facebook.com/share/v/1GCWv1VCse/

вишиванка

: Категорія: Короткі новини; Опубліковано: 15 травня 2025

Пишаємося нашими випускниками та радіємо їхнім успіхам!!!

Валерія Садовнича

Вступила в 2013 році на Сестринську справу, закінчила в 2017.

Захотіла піти в дану спеціальність бо мені подобається допомагати людям, коли вони цього потребують, мені подобались всі фільми та серіали пов'язані з медициною, з часом зрозуміла що це МОЄ. Після коледжу працювала в лікарні і зрозуміла що мені мало досвіду та знань і я хочу більше, тому пішла далі - вступила в Медичний інститут. Але продовжувала підробляти паралельно в лікарні. Дуже вдячна викладачам вашого коледжу за те, що вклали любов до спеціальності і багато чому навчили. Дуже багато матеріалу пам'ятаю і це допомагає при навчанні в інституті

Людмила Журикова

Мрія бути медсестрою з'явилась у мене ще з дитинства. В школі, в першому класі я та і майже всі дівчатка хотіли бути стюардесами, але потім медична сестра перемогла стюардесу. А ще, думаю, спрацював той факт, що тато був водієм швидкої і я часто чула його розповіді після зміни і бувала в нього на роботі.

І ось в 1987 році( як давно це було) ми з подругою приїхали в Богодухів, здавати документи. Потім екзамени-диктант і математика, і ось я вже першокурсниця. Подруга не пройшла, але змогла поступити після 9 класу, правда, в Харківське училище.

Спочатку було важкувато, бо ж домашня дитина так далеко від дому не виїзжала, але згодом все наладилось.

Після школи роки, проведені в стінах нашого училища згадуються з теплом і посмішкою: лекції, практика в терапії, заліки і екзамени, перед якими ми, як кожен поважаючий себе студент ловили мандраж.

Практика в терапії...Це окрема сторінка життя в училищі. Стара будівля, висока стеля, вся атмосфера така...такий неповторний запах і ліків, і дезрозчинів, і взагалі...Особливо мені подобалось, коли Людмила Анатоліївна Антосік ставила практику на вечірні години. Уколи нам поки не довіряли, зате гірчичники і банки ми вже вміли ставити.

А похід до моргу! Патанатомії у нас не було, так як медсестри, тому наша незабутня і прекрасна Віра Михайлівна Лазарєва по великому блату, жарт про великий блат, звичайно, повела нас з групою фельдшерів. Пам'ятаю ту атмосферу і запах, який в'ївся в одяг і волосся і того фельдшера, який втратив свідомість.

Багатьох педагогів вже немає, немає і нашої класної класної Наталі Петрівни Агрес, яка навчала нас, крім російської літератури ще й бути жіночними і витонченими. Ніколи не забуду її слів про те, що дівчина завжди повинна бути в туфлях на каблучку, або, принаймні, носити їх з собою по можливості.

Останній раз ми бачилися з нею в 2017, восени, коли влаштували зустріч випускників. Приходили і в училище, хоч це і був вихідний, але нас пропустили. З таким щемом піднімалися на другий поверх, заходили в нашу аудиторію...Ми навіть залишили послання на дошці для тодішніх студентів:"Привіт від групи М-30. 1990 рік". Цікаво було б подивитися на реакцію тих, хто перший побачив цей напис.

Після закінчення я працювала в терапії нашої лікарні. Зараз-медична сестра в ліцеї. Сподіваюсь, що скоро зможу повернутись до своєї улюбленої роботи.

Дякую всім вчителям за приємні і прекрасні роки, за знання і за спогади.

Забашта Тарас

В минулому наш випускник, Забашта Тарас, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Харківського інституту неврології, психіатрії та наркології (відео з 0:32 )

https://www.facebook.com/share/v/1BJtaDC4co/