Олександр Олександрович Балюк
народився 19 березня 1974 року
в селі Пилиповичi Новоград-Волинського району Житомирської області.
Мав старшого брата Сергія.
Закінчивши місцеву школу, опанував професію будівельника.
До протестів у середмісті столиці Олександр Балюк долучився на початку 2014 року.
Охороняв барикади біля будівлі Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського на вулиці Архітектора Городецького.
Помер вiд вогнепального поранення грудної клiтини з пошкодженням внутрiшнiх органiв.
Зi слiв очевидцiв, будучи тяжко пораненим, намагався врятувати життя іншому пораненому.
Поховано Олександра Балюка в його рідних Пилиповичах на Житомирщині.
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Олександрові Балюку було присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно).
Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно).
Ім’я та портрет Олександра Балюка викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві, а також на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові.
18 лютого 2016 року на фасаді Пилиповецької загальноосвітньої школи встановлено меморіальну дошку на честь Олександра Балюка.
