СПРС. Фармакологія. Лікувальна справа

Перелік тем

з/п

Загальна тема

№ теми

Тема СПРС

Кількість годин

1

Вступ. Загальна фармакологія. Медична рецептура

1

Фармакокінетика та її основні положення.

1

2

Фармакодинаміка та її основні положення.

1

2

Антисептичні та дезінфекційні засоби

3

Механізм дії антисептичних і дезінфекційних засобів.

1

4

Виписування рецептів на антисептичні та дезінфекційні засоби.

1

3

Антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби

5

Механізм дії та принципи застосування антибіотиків.

2

6

Механізм дії та принципи застосування синтетичних антибактеріальних засобів.

2

7

Механізм дії та застосування протипаразитарних та інших хіміотерапевтичних засобів.

2

4

Лікарські засоби, що впливають на аферентну іннервацію

8

Місцевоанестезувальні засоби, механізм їх дії та застосування.

2

5

Засоби, що впливають на функцію холінергічних синапсів

9

Механізм дії та застосування антихолінестеразних лікарських засобів.

2

10

Механізм дії та застосування М-холінергічних лікарських засобів.

2

11

Механізм дії та застосування Н-холінергічних лікарських засобів.

2

6

Засоби, що впливають на функцію адренергічних синапсів

12

Механізм дії та застосування адреноміметичних лікарських засобів.

3

13

Механізм дії та застосування антиадренергічних лікарських засобів.

3

7

Засоби для наркозу. Спирт етиловий. Снодійні та протиепілептичні засоби

14

Механізм дії та застосування наркозних лікарських засобів.

1

15

Механізм дії та застосування протисудомних лікарських засобів.

1

8

Психотропні засоби. Аналептики

16

Механізм дії та застосування психотропних засобів збуджувальної дії.

2

17

Механізм дії та застосування психотропних засобів гальмівної дії.

2

9

Лікарські засоби, що впливають на функцію органів дихання

18

Лікарські засоби, що впливають на функції органів дихання, та особливості їх застосування.

4

10

Лікарські засоби, що впливають на серцево-судинну систему та функцію нирок

19

Серцеві глікозиди, механізм їх дії та застосування.

2

20

Антиангінальні засоби, механізм їх дії та застосування.

2

21

Гіпотензивні лікарські засоби, механізм їх дії та застосування.

2

11

Лікарські засоби, що впливають на функцію органів травлення

22

Механізм дії засобів, що впливають на секреторну функцію органів травлення, та їх застосування.

2

23

Механізм дії засобів, що впливають на моторну функцію органів травлення.

2

12

Лікарські засоби, що впливають на систему крові

24

Механізм дії та застосування лікарських засобів, що впливають на антикоагуляційну систему крові.

1

25

Механізм дії та застосування лікарських засобів, що впливають на коагуляційну систему крові.

1

13

Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

26

Механізм дії та застосування гормональних препаратів у замісній терапії.

6

14

Протизапальні та протиалергійні засоби. Імунотропні препарати

27

Механізм дії та застосування протизапальних препаратів.

1

28

Механізм дії та застосування протиалергійних засобів.

0,5

29

Механізм дії та застосування імунотропних препаратів.

0,5

15

Вітамінні препарати

30

Механізм дії та застосування водорозчинних вітамінів.

1

31

Механізм дії та застосування жиророзчинних вітамінів.

0,5

32

Механізм дії та застосування полівітамінів.

0,5

Всього годин СПРС

56

 

Тема 1 Фармакокінетика та її основні положення.

Тема 2 Фармакодинаміка та її основні положення.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМ: Знання загальних закономірностей фармакокінетики та фармакодинаміки дає правильне розуміння змін, що відбуваються в організмі. Важливим є  розуміння факторів, що впливають на дію ліків, особливостей взаємодії речовин при комбінованому застосуванні, як змінюється реакція організму на повторне введення ліків. Всі ці знання повинен враховуватися  при призначенні будь-якого лікарського засобу, що необхідно для високоефективної і раціональної індивідуальної терапії кожного хворого, а також успішного засвоєння курсу спеціальної фармакології.

Навчальні цілі:

знати: визначення понять “фармакокінетика” і “фармакодинаміка”, види дії ліків, шляхи і способи введення і виведення ліків, фактори, що впливають на ефективність дії;

вміти: вміти враховувати особливості фармакокінетики та фармакодинаміки ліків, факторів, що впливають на їх дію, взаємодію в організмі, ефекти при повторному та комбінованому їх введенні.

 

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Поняття про фармакокінетику. Шляхи введення ліків в організм, значення шляхів введення ліків в організм для швидкості розвитку та вираженності ефекту. Всмоктування ліків з місця введення. Основні механізми всмоктування. Фактори, що впливають на всмоктування. Розподіл лікарських речовин в організмі. Депонування. Біологічна доступність ліку. Перетворення лікарських речовин в організмі. Біотрансформація та кон’югація. Значення мікросомальних ферментів печінки. Шляхи виведення ліків з організму. Нирковий кліренс.

2. Поняття про фармакодинаміку. Основні принципи механізму дії ліків. Види дії: місцева, резорбтивна, рефлекторна.

3. Значення статі та віку для дії фармакологічних засобів. Залежність фармакологічного ефекту від індивідуальних особливостей організму та його стану. Роль генетичних факторів.

4. Фактори, що впливають на дію ліків. Залежність дії ліків від хімічної структури і фізико-хімічних властивостей ліку. Залежність ефекту від дози. Види доз. Широта терапевтичної дії.

5. Зміна реакції організму на повторне введення ліків.

6. Комбінована дія ліків. Види.

7. Побічна та токсична дія ліків. Побічна дія алергічної природи. Тератогенність.

Випишіть в рецептах:

1) 100 мл лініменту, що складається з олії терпентинової очищеної, хлороформу і соняшникової олії в рівних частинах.

2) 5 ампул по 10 мл 25% розчину магнію сульфату для введення внутрішньом’язево по 5-10 мл.

3) ректальні супозиторії, що містять по 0,5 г левоміцетину. Призначте по 1 суппозиторію 4 рази на день в пряму кишку.

4) мікстуру на 12 прийомів, що містить настій листків наперстянки, настоянку валеріани, натрію бромід (0,3) і простий сироп.

5) 20 желатинових капсул, що містять 1,0 заліза сульфату, 0,1 аскорбінової кислоти. Призначте по одній капсулі 3 рази на день всередину.

6) 10 таблеток неодикумаріну (Neodicumarinum) по 0,05 г. Призначте по 1 таблетці 2 рази на день; при тих самих умовах неодикумарін в порошку.

7) 100 мл 5% розчину натрію саліцилату (Natrii salicylas). Призначте по 1 десертній ложці через кожні 4 години.

8) 5 мл 5% спиртового розчину ергокальциферолу. Призначте по 2 краплі 2 рази на день, дитині 2 років.

9) настоянку красавки з настоянкою м’яти. Вживати по 20 крапель 3 рази на день.

Розгляньте ситуаційні задачі і завдання.

Задача 1. У випадку наркоманії після закінчення дії наркотика виникає абстинентний синдром у вигляді психічних, неврологічних і соматичних порушень. Яке із загальнофармакологічних явищ лежить в основі наркоманії?

  А) Тахіфілаксія.

  Б) Медикаментозна залежність.

  В) Сенсибілізація.

  Г) Кумуляція.

  Д) Толерантність.

Задача 2. Для зменшення зубного болю хворому рекомендовано вживати анальгін. До якого виду фармакотерапії відноситься цей вид лікування?

  А) Етіотропна.

  Б) Патогенетична.

  В) Симптоматична.

  Г) Замісна.

  Д) Функціональна.

Задача 3. Жінка на другому місяці вагітності помилково прийняла велику дозу ретинолу, що привело до гіпервітамінозу А. Вагітність протікала нормально, проте дитина народилась із аномалією розвитку. Які з названих видів пошкоджуючої дії на плід проявиться в даному випадку?

  А) Ембріотоксична.

  Б) Тератогенна.

  В) Фетотоксична.

  Г) Мутагенна.

  Д) Канцерогенна.

Задача 4. Двом хворим з ІХС для зняття приступу стенокардії лікар призначив нітрогліцерин в таблетках. При цьому він не пояснив, як приймати препарат. Хворий А прийняв його всередину, а хворий Б - під язик. У кого з цих хворих буде спостерігатися лікувальний ефект? Якщо ні, то чому?

Дайте відповіді на питання:

1. Як можна посилити виведення ліків з організму залежно від шляху введення?

2. Які показники характеризують нешкідливість лікарського препарату?

3. Чому етиловий спирт при довгому вживанні впливає на біодоступність більшості ліків.

4. Поясніть, чому фенобарбітал призначають перед пологами жінкам з резус конфліктом.

Контроль кінцевого рівня знань провести за індивідуальними завданнями.

Теми НДРС:

Фармакотерапія в період вагітності.

Фармакотерапія в похилому віці.

Загальні закономірності реакцій дитячого організму на ліки.

Наркоманія. Її соціальне зло.

 

 

Тема 3.Механізм дії антисептичних і дезінфекційних засобів.

Тема 4.Виписування рецептів на антисептичні та дезінфекційні засоби.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМ: Біля 40-50% захворювань викликаються живими збудниками, яких нараховуються більше 1000 (бактерії, грибки, спірохети, рікетсії, віруси, найпростіші, членистоногі). Для лікування захворювань, викликаних цими збудниками, використовують протимікрбні та протипаразитарні лікарські засоби. Препарати, які призначені для знищення збудників у зовнішньому середовищі, відносять до дезінфікуючих засобів. Антисептичні препарати використовують для впливу на збудників захворювань, котрі знаходяться на поверхні тіла людини (шкірі, слизових оболонках відкритих порожнин, раненій поверхні).

Навчальні цілі

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки основних груп антисептичних та дезінфікуючих засобів, спектр та механізми їх дії;

вміти: оцінити раціональність призначення і обгрунтувати концентрацію і спосіб застосування різних антисептиків та дезинфікуючих засобів, виписувати в рецептах.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1.Поняття про антисептику і дезінфекцію. Умови , які визначають протимікробну активність. Основні механізми дії  антисептичних середників на мікроорганізми.

2. Поняття про аніонні і катіонні детергенти. Антимікробні властивості хлоргексидину.

3. Похідні нітрофурану. Спектр антимікробної дії.

4. Антисептики ароматичниго ряду. Особливості дії і застосування.

5. Сполуки металів. Місцева дія. Протимікробні властивості, умови, що їх визначають. Загальна характеристика резорбтивної дії. Отруєння солями важких металів. Допомога і принципи антидотної терапії.

6. Галогеновмісні препарати. Особливості дії і застосування сполук йоду і хлору.

7. Окисники. Принципи дії. Застосування.

8. Антисептики аліфатичного ряду. Протимікробні властивості, механізм дії.

9. Кислоти і основи. Антисептична властивість, застосування.

10. Барвники, особливості дії і застосування.

11. Антибіотики та інші хімічні групи для зовнішнього застосування.

Вивчити форму випуску і дозування таких препаратів:

церигель, хлоргексидин, фурацилін, фенол чистий, резорцин, дьоготь березовий, діамантовий зелений, метиленовий синій, унітіол, етакридину лактат, хлорамін Б, розчин йоду спиртовий, ртуті окис жовтий, срібла нітрат, міді сульфат, цинку сульфат, розчин перекису водню, калію перманганат, розчин формальдегіду, кислота борна, розчин аміаку, етоній, йоддицерин у флаконах.

 

Виписати в рецептах:

1) хлоргексидин для обробки рук хірурга;

2) фурацилін в таблетках для виготовлення розчину;

3) йоддицерин ;

4) етоній в розчині і пасті;

5) спирт етиловий для обробки місця інєкції, для обробки рук хірурга, дезінфекції інструментів;

6) резорцин-формалінову пасту;

7) розчин перекису водню для полоскання рота;

8) розчин йоду спиртовий;

9) унітіол для ін'єкцій;

10) розчин діамантового зеленого;

11) метиленовий синій для крапельного введення

12) мікроцид

Скласти класифікацію протимікробних середників за хімічною будовою. Вказати механізм дії кожної групи препаратів.

Скласти таблицю: "Застосування антисептиків та дезінфікуючих засобів".

Показання до застосування

Фурацилін

Йод

Срібла нітрат

Калію перманганат

Метиленовий синій

Хлоргексидин

біглюконат

Діамантовий зелений

Розчин аміаку

Етакрдину лактат

Для миття рук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стоматит

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фурункул

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обробка операційного поля

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дезінфекція білизни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Промивання шлунку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опік ІІ-ІІІ ст в стадії регенерації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для промивання ран

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянути і розв'язати ситуаційні задачі.

Задача 1. Визначте препарат.

Володіє антисептичною і дезодоруючою дією. В присутності органічних речовин відщеплює атомарний кисень, котрий і забезпечує антисептичну і дезодоруючу дію. У великих концентраціях має подразнюючу і припікаючу дію. Використовують в розчинах для полоскань рота, зрошення ран, обробки опіків, промивання шлунку у випадках отруєнь морфіном та іншими алкалоїдами.

Задача 2. Вкажіть покази до застосування резорцину:

1) обробка ясневих кишень при пародонтиті;

2) припікання ороговілих ділянок слизової рота;

3) полокання при грибкових захворюваннях слизової рота;

4) обробка кореневих каналів при глибокому карієсі.

Задача 3. У відділення гнійної хірургії поступив пацієнт з пошкодженням стопи, на яку була раніше накладена марлева пов'язка, що просякла  гнійними виділеннями. Спроби зняти цю пов'язку для огляду рани викликають гострій біль, бо вона щільно прилипла до раневої поверхні. Виберіть антисептик, вкажіть концентрацію розчину для полегшення видалення пов'язки, гною і знезараження рани; поясніть механізм його дії.

 

 

Тема 5 Механізм дії та принципи застосування антибіотиків.

Тема 6 Механізм дії та принципи застосування синтетичних антибактеріальних засобів.

Тема 7 Механізм дії та застосування протипаразитарних та інших хіміотерапевтичних засобів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Антибіотики займають особливе місце в сучасній медицині. З початком ери антибіотиків з 1940 року хіміотерапія інфекційних захворювань досягла великих успіхів. За цей період відкрито тисячі антибіотиків з різним спектром дії, проте в практичній медицині використовується біля сотні препаратів. Це пояснюється наявністю резистентних штамів мікроорганізмів, а також невідповідності більшості антибіотиків вимогам практичної медицини, численними побічними ефектами. В кожному конкретному випадку потрібно зробити найбільш раціональний вибір певного антибіотика. Для цього потрібно чітко знати особливості дії різних груп антибіотиків, а також окремо взятих препаратів, що є завданням глибокого оволодіння матеріалом даної теми. Інтенсивний пошук нових антибіотиків з розширенням спектру дії, позбавленням небажаних властивостях залишається актуальним.

Антибіотики широкого спектру дії займають особливе місце в сучасній медицині. Це пояснюється наявністю резистентних штамів мікроорганізмів, а також невідповідності більшості антибіотиків вимогам практичної медицини, численними побічними ефектами. В кожному конкретному випадку потрібно зробити найбільш раціональний вибір певного антибіотика. Для цього потрібно чітко знати особливості дії різних груп антибіотиків, а також окремо взятих препаратів, що є завданням глибокого оволодіння матеріалом даної теми. Інтенсивний пошук нових антибіотиків з розширенням спектру дії, позбавленням небажаних властивостей залишається актуальним.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки бета-лактамних і антистафілококових антибіотиків резерву, макролідів, азалідів. Спектр протимікробної дії, правила призначення, поняття про основні принципи антибіотикотерапії, правила призначення.

вміти: раціонально призначати, застосовувати, комбінувати і правильно дозувати антибіотики, виписувати в рецептах, обгрунтувати їх застосування в медичній практиці, передбачити можливу побічну дію.

 

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Біологічне значення явища антибіозу. Історія відкриття і впровадження у медичну практику антибіотиків.

2. Основні механізми Глікопептиди - ванкоміцин, лінкозаміди - лінкоміцин, кліндоміцин, фузидини. Спектр дії. Фармакологічні ефекти. Показання до призначення і взаємозаміна.

3. Хіміотерапевтична активність препаратів групи аміноглікозидів. Характеристика препаратів трьох поколінь. Особливості спектру дії. Побічна дія.

4. Спектр дії і порівняльна активність препаратів групи тетрациклінів. Застосування. Побічна дія.

5. Антибіотики групи левоміцетину (хлорамфеніколи). Спектр дії, особливості засто­сування. Побічна дія.

6. Поліпептидні антибіотики. Спектр дії. Застосування. Побічна дія.

7.Стероїдні антибіотики. Рифампіцин.

8. Взаємодія антибіотиків між собою та іншими ліками.

Вивчити форму випуску і дози таких препаратів: бензилпеніциліну-натрієва сіль, бензилпеніциліну-новокаїнова сіль, біцилін-1, біцилін-5, феноксиметилпеніцилін, ампіциліну- натрієва сіль, оксациліну-натрієва сіль, ампіциліну тригідрат, карбеніциліну-динатрієва сіль, пефазолін (кефзол), цефотаксим (клафоран), цефпирон, цефалексин, еритроміцин, тієнам, азитроміцин (сумамед), кларитроміцин, аугментин, меропенем, кліндміцин, азтреонем (азактам),

тетрациклін, доксициклін, левоміцетин, стрептоміцину сульфат, гентаміцин, поліміксин-М, фузидин натрію, рифампіцин

Виписати в рецептах:

1)      азитроміцин;

2)      амоксацилін у флаконах і в капсулах

3)      бензилпеніциліну-натрієва сіль для ін'єкцій

4)      біцилін-1 для ін'єкцій

5)      біцилін-5 для ін'єкцій

6)      доксациклін

7)      еритроміцин в таблетках, капсулах, мазі

8)      карбеніциліну-динатрієва сіль для ін'єкцій

9)      кефзол для ін'єкцій

10)  кларитроміцин

11)  левометицин в очних краплях і ректальних свічках

12)  поліміксин-М

13)  рифампіцин

14)  стрептоміцину сульфат для ін'єкцій

15)  тетрациклін з олеандоміцином в таблетках

16)  феноксиметилпеніцилін в таблетках

17)  фузидин натрію в таблетках і для ін’єкцій;

18)  цефалексин в капсулах

19)  цефпіром для ін'єкцій

20)  цефтріаксон для ін’єкцій

Скласти таблицю "Порівняльна оцінка препаратів з групи пеніцилінів, цефалоспоринів, макролідів".

Препарати

Чутливість до пеніцилінази

Стійкість в кислому середовищі шлунку

Всмоктування в ШКТ

Спектр дії

Грам

"+"

Грам

  "-" 

Бензилпеніцилін

 

 

 

 

 

Біцилін

 

 

 

 

 

Оксацилін

 

 

 

 

 

Метицилін

 

 

 

 

 

Ампіцилін

 

 

 

 

 

Кар6еніцилін

 

 

 

 

 

Клафоран

 

 

 

 

 

Кефзол

 

 

 

 

 

Цефалексин

 

 

 

 

 

Еритроміцин

 

 

 

 

 

Олеандоміцину фосфат

 

 

 

 

 

Тієнам

 

 

 

 

 

Азітроміцин

 

 

 

 

 

 

Розглянути і розв'язати задачі

Задача 1. Який з вказаних антибіотиків згубно впливає на паличку синьо-зеленого гною?

1) Біцилін-5; 2) Оксацилін; 3) Карбеніцилін; 4) Амоксицилін.    

Задача 2. Для напівсинтетичних пеніцилінів характерно:

А. Руйнуються β-лактамазами, діють на грампозитивну і певну кількість грамнегативних штамів мікроорганізмів.  

Б. Не руйнуються (5-лактамазами, діють на грампозитивну і певну кількість грамнегативних штамів мікроорганізмів.

В. Руйнуються β-лактамазами, і діють лише на грамнегативні штами.

Г. Не руйнуються β-лактамазами і діють лише на грамнегативні штами бактерій.

Задача 3. У хворого на перитоніт, котрий отримав кефзол, висіяна синьо-гнійна паличка. На який препарат з групи цефалоспоринів III покоління слід перейти для подальшої терапії?

1- Цефалорідин, 2 - Цефалексин, 3 - Цефотаксім, 4 - Цефаклор, 5 -Цефалотин.

Задача 4. Який основний механізм дії лежить в основі бактерицидного впливу бензилпеніциліну на кокову флору?

А. порушення синтезу стінки мікробної клітини;

Б. пригнічення синтезу білка;

В. пошкодження проникності цитоплазматичної мембрани;

Г. активація імунної системи макроорганізму;

Д. підвищення фагоцитарної активності лейкоцитів.

Задача 5. Після довгого застосуваня препарату у хворого виникли побічні явища: зниження апетиту, нудота, блювання, розлади функції кишечника, болі в ділянці серця, печінки, зміни з боку слизових оболонок рота, шлунково-кишкового тракту (гастрит, проктит), підвищилась чутливість шкіри до дії сонячних променів.

Який препарат застосовується?

Який механізм і характер його протимікробної дії?

Як він розподіляється в організмі?

Які протипоказання до призначення мають препарати цієї групи?

Задача 6. Хворому з діагнозом "Черевний тиф" призначили левоміцетин, але загальний аналіз крові виявив анемію. Тому, левоміцетин було замінено на малотоксичний препарат широкого спектру дії. Який саме? 1)Оксацилін; 2)Біцилін; 3)Диклоксацилін; 4)Амоксицилін; 5)Гентаміцин.

Задача7. Назвіть ускладнення найбільш типові для стрептоміцину:

1)Нейротоксичність. 2)Нефротоксичність. 3)Кардіотоксичність. 4)Висока сенсибілізуюча активність.

Задача 8. Які антибіотики можуть викликати затримку розвитку скелету плоду, а також гіпоплазію і темне забарвлення зубів у дітей перших років життя? Чому?

 

Скласти таблицю "Побічна дія антибіотиків".

 

 

Препарати

Алергічна дія

Дизбактеріоз

Ураження ШКТ (які)

Ураження кровотворного апарату (які)

Ураження нирок

Ураження VІІІ пари ч.м.н.

Курареподібна активність

Подразнююча дія

Ураження шкірн. покривів

Гепатотоксичність

Ураження кісткової такнини

Тератогенність

Тетрациклін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лівоміцетин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бензилпені-

цилін натрієва сіль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ампіцилін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цефаклор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стрептоміцину сульфат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лінкоміцин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доксициклін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фосфоміцин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поліміксин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Сульфаніламідні препарати - синтетичні протимікробні засоби широкого спектру дії - впровадженні у практику з 1935 року, знаходять досить широке застосування для фармакотерапії в різних галузях медицини (в терапії, хірургії, ЛОР-практиці, офтальмології, стоматології, педіатрії та ін.). Особливе зацікавлення до СА зросло з появою пролонгованих та комбінованих препаратів. Проте у кожного з препаратів є поряд з позитивними і побічні ефекти, відмінності фармакологічних властивостей, врахування яких може забезпечити правильне дозування і ефективне лікування, попередження розвитку стійких штамів.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки, спектр та механіми дії синтетичних хіміотерапевтичних засобів різних хімічних груп, правила призначення.

вміти: раціонально призначати, обґрунтувати їх застосування в медичній практиці, передбачити можливу побічну дію, виписати препарати в рецепті.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1) Історія застосування хіміотерапевтичних середників. Основні принципи хіміотерапії. Критерії оцінки хіміотерапевтичних препаратів.

2) Сульфаніламідні препарати, залежність між структурою і антимікробною активністю. Механізм і спектр антибактеріальної дії.

3) Фармакокінетика сульфаніламідних препаратів. Дозування препаратів. Можливі ускладнення, їх попередження і лікування.

4) Похідні нафтиридину, фторхінолони, 8-оксихіноліну, нітрофурану, нітроімідазолу.

5) Спектр та механізм антибактеріальної дії препаратів різної хімічної будови. Показання до застосування. Побічна дія.

Вивчити форму випуску і дози таких препаратів: сульфадимезин, етазол, уросульфан, сульфапіридазин, сульфадиметоксин, фталазол, сульфацил-натрій, нітроксолін, фуразолідон, фурадонін, хіноксидин, діоксидин, метро-нідазол, тінідазол, ципрофлоксацин, офлоксацин (таривід), пефлоксацин (абактал), ломефлоксацин, ко-тримоксазол.

Виписати в рецепті:

1)      сульфадимезин в таблетках і порошку

2)      етазол в таблетках

3)      фталазол в таблетках

4)      кислота налідиксова в капсулах

5)      діоксидин в мазі

6)      хіноксидин в таблетках

7)      фуразолідон в таблетках

8)      фурадонін в таблетках

9)      пефлоксацин (абактал)

10)  ципрофлоксацин

11)  ко-тримоксазол

12)  метронідазол у таблетках

Розглянути сутуаційні задачі і тести.

Задача 1. Хворого з інфекцією сечовивідних шляхів лікували препаратом з групи 8-оксихіноліну. Лікувальний ефект наступив швидко, без ускладнень. Яким з вказаних засобів лікували хворого?

А) Бісептол. Б) Ентеросептол. В) Сульфадиметоксин,  Г) Фталазол, Д) Нітроксолін,

Задача 2. Для лікування гострої стрептококової ангіни хворому був призначений етазол по 0,5г три рази на день, проте ефекту не спостерігалось. В чому причина відсутності ефекту?

А) Стрептокок не входить в спектр дії етазолу.

Б) Етазол не всмоктується з ШКТ.

В) Етазол призначають по 0,05 на один прийом.

Г) Етазол призначають 4 рази на день по 1г.

Д) Етазол призначають по 0.1 чотири рази на день.

Задача 3. Хворому з пневмонією було призначено лікування сульфаніламідами і бензилпеніциліном. Лікар попередив, що пеніцилін не можна розчинятися на новокаїні. Якою з перерахованих причин можна обгрунтувати це попередження:

А) Пеніцилін руйнується в присутності новокаїну.

Б) При взаємодії пеніциліна з новокаїном утворюється токсична сполука.

В) Під впливом новокаїну підвищується токсичність сульфаніламідів.

Г) В присутності новокаїна антимікробна активність сульфаніламідів послаблюється.

Д) Сульфаніламіди руйнуються в присутності новокаїну.

Задача 4. Хворому з одонтогенним запальним процесом призна­чений сульфаніламідний препарат тривалої дії. Якого з перерахованих правил слід дотримуватись, щоб лікування було ефективним?

52. Приймати препарат 4 рази на день.

53. Лікування починати з ударної дози.

54. Вводити препарат довенно.

55. Приймати препарат кожні 2 дні.

56. Поєднати прийом пепарату з дом'язевими ін'єкціями новокаїну.

 

Скласти таблицю "Застосування сулафаніламідів і синтетичних хіміотерапевтичних засобів".

 

 

 

Показання

        Етазол

        Фталазол

Сульфаддіметоксин

Сульфацил-натрій

Бактрім

Кислота налідиксова

Ентеросептол

Нітроксолін

Фуразолідон

Фурадонін

Фурагін

Хіноксидин

Метронідазол

Офлоксацин

Ускладнений

карієс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інфекції

сечовивідних шляхів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Профілактика інфекцій в

післяопераційному періоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інфекційні захворюваня

дихальних шляхів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пульпіт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бацилярна  дизентерія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інфекційний

Процес викликаний

синьо-гнійною паличкою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Туберкульоз продовжує займати вагоме місце в структурі нозологічних одиниць захворювань. Складність у його лікуванні пов'язана з наявністю значної долі стійких штамів збудника до медикаментів. Успішна терапія цієї недуги можлива при вмілому поєднанні природних та синтетичних протитуберкульозних препаратів, що базується на чіткому знанні їх основних фармакологічних властивостей. Досить високим залишається процент захворювань на сифіліс і венеричні хвороби в цілому. Для їх лікування нараховується достатній арсенал лікувальних засобів, їх поглиблене вивчення допоможе вибрати найраціональніші засоби для отримання ефективної терапії у кожному конкретному випадку. Не дивлячись на значні успіхи медицини у боротьбі з інфекційними захворюваннями, дуже поширені вірусні інфекції і нерідко зустрічаються мікозні захворювання. Захворювання, викликані патогенними та умовно-патогенними грибками, також досить поширені. Грибкові ураження, як правило, важко лікуються, тому необхідна тривала комбінована терапія протигрибковими препаратами з різними властивостями та механізмами дії, які необхідно засвоїти при вивченні теми заняття. Не дивлячись на значні успіхи медицини у боротьбі з інфекціями, ще нерідко зустрічаються випадки протозойних захворювань, а також гельмінтози. Ряд глистних інвазій можуть спричинити виникнення соматичних недуг.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки, спектр та механіми дії протипротозойних та протигельмінтних препаратів, протитуберкульозних,  та протиспірохетозних препаратів, правила призначення. противірусних та протимікозних препаратів.

вміти: раціонально призначати, обґрунтувати їх застосування в медичній практиці, передбачити можливу побічну дію, виписати препарати в рецепті, раціонально призначати, обґрунтувати їх застосування в медичній практиці.

 

САМОСТІИНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Класифікація протитуберкульозних препаратів. Особливості застосування (принципи комбінованої терапії, тривалість лікування).

2. Високоефективні протитуберкульозні препарати. Спектр і механізм антибактеріальної дії. Всмоктування, розподіл і виділення. Особливості застосування, побічна дія.

3. Характеристика протитуберкульозних засобів середньої та помірної ефективності дії.

4. Протиспірохетозні антибіотики. Порівняльна характеристика Побічні ефекти.

5. Механізм дії препаратів вісмуту, їх застосування при лікуванні сифілісу. Побічна дія. Препарати йоду.

6. Засоби неспецифічної фармакотерапії сифілісу.

7. Противірусні засоби. Класифікація. Механізм дії.

8. Класифікація противірусних препаратів, що призначають хворим на грип. Особливості застосування.

9. Лікарські засоби, що застосовують при герпетичній інфекції.

10. Використання противірусних препаратів у комплексному лікуванні хворих на СНІД.

11. Класифікація протимікозних препаратів за походженням і хімічною будовою.

12. Лікарські засоби для лікування системних мікозів. Порівняльна характеристика. Побічні ефекти.

13. Засоби для лікування дерматомікозів та мікозів спричинених умовно патогенними грибами.

14. Протималярійні середники. Спрямованість дії на різні форми малярійних плазмодіїв. Принципи лікування. Індивідуальна та суспільна профілактика малярії.

15. Протиамебні середники. Особливості дії на амеб, які знаходяться у просвіті, стінці кишечника та позакишково. Побічна дія.

16.Препарати, які застосовуються при трихомонадозі. Принципи лікування. Принципи лікування. Властивості метронідазолу, тінідазолу.

17. Препарати, які звстосовуються при токсоплазмозі. Властивості хлоридину.

18. Препарати, які застосовуються при лейшманіозі. Властивості солюсурміну.

19. Класифікація протиглистних засобів. Механізм дії. Принципи застосування. Побічні ефекти.

20. Середники, які застосовуються при кишкових нематозах та цестодозах. Властивості, особливості застосування, побічні ефекти.

21. Загальна характеристика середників, які застосовуються при позакишкових гельмінтозах.

Вивчити форму випуску і дози таких препаратів:

бійохінол, бісмоверол, калію йодид, ізоніазид, ріфампіцин, етамбутол, натрію парааміносаліцилат, протіонамід, циклосерин, канаміцину сульфат, стрептоміцину сульфат, амікацину сульфат, амфотерицин В, ністатин, декамін, ламізил (тербініфін), нітрофунгін, грізеофульвін, інтраконазол, мідантан, ідоксуридин, оксолін, ремантадин, ацикловір, інтерферон, азидотимідин, озельтамівір (таміфлю), відарабін, саквінавір.

хлоридин, хінгамін, метронідазол, хініофон, еметіну гідрохлорид, тріхомонацид, солюсурмін, тетрациклін, фуразолідон,  сульфадиметоксин, сульфален, декаріс(левамізол), піперазину адипінат, фенасал, екстракт чоловічої папороті густий, діпразину цитрат, антимонілу-натрію тартрат, хлоксил, пірантел (комбатрин), вермокс (мебендазол).

Виписати в рецепті:

1) ізоніазид в таблетках;

2) ріфампіцин в капсулах;

3) канаміцин для ін’єкцій;

4) етамбутол в таблетках;

5) протіонамід в драже;

6) бензилпеніцилін;

7) Біцілін-5;

8) Бійохінол.

9) оксолін в мазі і очних краплях;

10) ремантадин в таблетках;

11) ідоксуридин в очних краплях;

12) ацикловір в мазі і для ін'єкцій;

13) інтерферон;

14) азидотимідин в капсулах і ампулах;

15) лаферон в ампулах;

16) ністатин в таблетках і мазі;

9) грізеофульвін в суспензії;

10) ламізил (тербінафін) в таблетках і мазі;

11) інтраконазол в таблетках.

12) хінгамін в порошку і для ін’єкцій;

13) хлоридин в таблетках;

14) хінідину гідрохлорид в таблетках і для ін’єкцій;

15) примахін в таблетках;

16) метронідазол в таблетках і мильцях;

17) декаріс в таблетках;

18) празиквантел;

19) фенасал в порошку;

20) антимонілу натрію тартрат для ін’єкцій;

21) пірантел в таблетках і суспензії;

22) мебендазол в таблетках.

Розгляньте ситуаційні задачі і тести.

Задача 1. У хворого 60 років, який давно лікується від туберкульозу і систематично приймає специфічне лікування, знизилась гострота слуху.Який з перерахованих ліків може викликати це ускладнення?

а) ізоніазид;  

б) фтівазид;

в) стрептоміцин;

г) етамбутол;

д) ріфамніцин.

Задача 2. Жінка, яка тривалий час лікувалася від туберкульозу рифампіцином, з метою попередження вагітності почала приймати гормональний контрацептив, проте вагітність наступила. Який характер взаємодії ліків спричинив неефективність контрацептиву?

а) стимуляція біотрансформації в печінці;

б) інгібіція біотрансформації в печінці;

в) збільшення виведення з жовчю;

г) зв’язування і затримка всмоктування з ЖКТ;

д) витіснення із зв’язку з білками плазми.

Задача 3. У хворого сифілісом препарати пеніциліну викликають алергічну реакцію. Якими засобами можна його замінити? Назвати препарати: а) антибіотики; б) препарати металів.

Задача 4. Комплексне лікування хворого на СНІД передбачає обов8язкове застосування противірусного препарату. Який з пеперахованих ліків можна вжити з цією метою?

А) Ремантадин

Б) Азидотимідин

В) Ацикловір

Г) Оксолін

Д) Ідоксуридин
Задача 5. Хворому з оніхомікозом, який не піддавався лікуванню препаратами місцевої дії, лікар призначив грізеофульвін в таблетках. Яка особливість препарату сприяє його ефективності при оніхомікозі?

А) Добре всмоктування в ШКТ

Б) Ліпофільність

В) Здатність накопичуватись в кератині.

Г) Здатність викликати індукцію мікросомальних ферментів.

Д) Прискорений метаболізм

Задача 6. Для лікування кандидомікозу слизової рота слід призначити:

1) натрію тетраборат в розчині для полоскань

2)декамін в драже

3) ністатин в таблетках всередину

4) ламізил з мазі

Задача 7. У жінки, яка мала декілька переривань вагітності, виявленіа протозойна інфекція, збудник якої водить в спектр антимікробної дії сульфаліламідів. Який із названих збудників, що призводить до переривання вагітності, входить в спектр антимікробної дії сульфаніламідів?

А) Кишкова амеба
Б) Токсоплазмоз

В) Лямблії

Г) Лейшманії

Д) Трихомонади

Задача 8. У хворого малярією в процесі лікування  виникла гемоглобінурійна гарячка. Який з перерахованих препаратів викликає гемоліз еритроцитів при вродженій недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази?

А) Акрихін

Б) Бігумаль

В) Примахін

Г) Хінін

Д) Хлоридин

Задача 9. Визначте при яких кишкових цестодозах (А), кишкових нематодозах (Б) і трематодозах (В) використовують такі засоби:

1) піперазину адипінат; 2) фенасал; 3) левомізол; 4) нафтамон; 5) екстракт чоловічої папороті густий; 6) Мебендазол; 7) пірантел; 8) чотирьоххлористий вуглець; 9) пірвфнію памоат; 10) аміноакрихін; 11) дифеніл.

Задача 10.  Визначте препарат. Діє на нематод. Підсилює тонус і скорочення гладких м’язів кишечника, тому його можна вживати без послаблюючого. Малотоксичний. Вживається при аскаридозі, ентеробіозі.

Задача 11. Хворому дифілобактеріозом (інвазія ціп’яком широким) лікар призначив екстракт чоловічої папороті за певними правилами. Однак хворий порушив їх; черех деякий час після прийому всієї дози відчув нудоту, головокружіння, з’явилась блювота, конвульсії, розлади зору, зниження артеріального тиску, ознаки серцевої недостатності. Опишіть схемулікування препаратами чоловічої папороті, механізм дії, можливу причину інтоксикації.

 

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Пухлинні захворювання належать до найтяжчих недуг, якими страждає людство. За останні роки зростає захворювання на злоякісні пухлини та їх  омолодження. Тільки комбіноване застосування хірургічних і радіологічних методів лікування з хіміотерапією пухлин може забезпечити покрашення стану хворих, продовження їх життя, а при певних видах пухлин навіть повне виліковування. З основними групами протибластомних препаратів, їх фармакологічними властивостями та принципами застосування повинен бути ознайомлений кожен лікар. Радіопротектори – лікарські засоби, які застосовують у випадках загрози променевого ураження, під час променевої терапії онкологічних хворих, а також роботи з радіонуклідами, завдяки їх здатності запобігати деструктивній дії йонізуючого випромінювання або зменшувати їх.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки, спектр та механізми дії протибластомних препаратів, радіопротекторів.

вміти: раціонально призначати, обґрунтувати їх застосування в медичній практиці, передбачити можливу побічну дію, виписати препарати в рецепті.

 

САМОСТІИНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Класифікація засобів з протипухлинною активністю. Дати визначення поняття "цитостатики".

2. Алкілуючі засоби. Механізм взаємодії алкілуючих засобів з ДНК. Характеристика препаратів. Побічні ефекти.

3. Антиметаболіти. Механізм цитостатичної дії.

4. Інші синтетичні протибластомні засоби. Основні препарати. Показання і протипоказання до їх застосування.

5. Антибіотики з протипухлинною дією. Механізм протипухлинної дії доксорубіцииу гідрохлориду (адріаміцину) і інших антибіотиків.

6. Протибластомні засоби рослинного походження.

7. Радіопротектори. Класифікація. Особливості призначення.

Повторити і ознайомитись з формою випуску і дозуванням таких препаратів: циклофосфан, хлорбутин, тіофосфамід, мієлосан, метотрексат, меркаптопурін, фторурацил, дактиноміцин, колхамін, розевін, вінкрістін, фосфестрол, сарколізин, цитарабін, доксорубікину гідрохлорид, тамоксифен, вінбластин, цистаміну дигідрохлорид, мексамін.

Виписати в рецептах:

1) Сарколізин в таблетках;

2) Циклофосфан для ін'єкцій;

3) Меркаптопурин в таблетках;

4) Колхамін в мазі;

5) Фторурацил;

6) Тамоксифен

Розгляньте ситуаційні задачі і тести.

Задача 1. Який основний механізм дії сарколізину (І), метотрексату (П)?

А) Утворення стійкого комплека із ДНК пухлинної клітини;

Б) Конкурентний інгібітор метаболізму ДНК;

В) Включення в молекулу ДНК і РНК замість природніх молекул;

Г) Алкілування РНК і ДНК;

Д) Пригнічення клітинного поділу в метафазі.

Задача 2. Назвіть показання до застосування в онкологічній практиці гормональних препаратів естрогенів (І), гестагенів (II), андрогенів (ІІІ).

А) Рак молочної залози;

Б) Рак матки;

В) Рак простати;

Г) Рак яєчників;

Д) Рак яєчок.

 

Тема 8 Місцевоанестезувальні засоби, механізм їх дії та застосування.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Препарати, що впливають на аферентну інервацію, можуть, діючи на нервові закінчення, підвищувати або знижувати їх  чутливість, усувати біль, захищаючи від дії побічних факторів. Новокаїн, тримекаїн, лідокаїн, ультракаїн широко використовуються для провідникової анестезії при хурургічних втручаннях. Для інфільтраційної анестезії інколи використовують розчини не 0,25% - 0,5%, а в більш високих концентраціях (1-2%), оскільки вводять малий об’єм. Для лікування невралгії трійничного нерва користуються 0,25-2% розчином новокаїну. Його також вводять методом електрофорезу.

В’яжучі засоби широко використовують для лікування запальних процесів у порожнині рота, обволікаючі засоби застосвують як протизапальні, противиразкові (виразки, кератоз слизової оболонки порожнини рота), адсорбуючі засоби механічно захищають слизову оболонку ротової порожнини та чутливі нервові закінчення від різних подразників, зменшують всмоктування останніх. 

Навчальні цілі:

знати: визначення поняття кожної групи препаратів, що впливають на аферентну іннервацію;

вміти: аналізувати особливості дії на організм, застосування при відповідних патологічних станах, виписувати в рецептах.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

  1. Визначення поняття місцевої анестезії. Види анестезії та шляхи її досягнення. Місцевоанестезуючі засоби. Хімічна класифікація. Вимоги до місцевоанестезуючих засобів. Механізм дії.

  2. Кокаїн, фармакологічна характеристика, кокаїнізм.

  3. Порівняльна оцінка місцевоанестезуючих препаратів і їх застосування при різних видах анестезії та з метою фармакотерапії. Токсична дія, її попередження.

  4. Засоби для знеболювання твердих тканин зуба.

  5. В’яжучі засоби органічної та неорганічної природи. Принцип дії. Показання до застосування.

  6. Обволікуючі препарати. Принцип дії. Застосування.

  7. Адсорбуючі засоби. Принцип дії. Застосування.

  8. Подразнюючі засоби. Вплив на шкіру і слизові. Відволікаючий та трофічний ефекти. Застосування.

Вивчити форму випуску та дозування таких препаратів:

новокаїн, дикаїн, лідокаїн, анестезин, ультракаїн, танін, вісмуту нітрат основний, слиз крохмалю, вугілля активоване, глина біла, розчин аміаку, олія терпентинова очищена, ментол, препарати звіробою, ромашки, чорниць, відвар кори дуба, танін, сальвін, ромазулон, евгенол.

Випишіть в рецептах:

  1) Новокаїн і лідокаїн у всіх можливих лікарських формах.

 2) Танін у водному, спиртовому і гліцериновому розчині, в мазі для змазування пошкодженних ділянок шкіри, для аплікацій на слизову оболонку, для промивання шлунку при отруєннях.

 3) Анестезин в дозованому порошку, мазі, пасті, присипці, мильця “Анестезол”.

 4) Вугілля активоване.

 5) Розчин аміаку в ампулах і флаконах для вдихання при непритомності.

 6) Настій трави звіробою для полоскання і настоянку для змазування слизової горла.

 7) Відвар кори дуба з 2% борною кислотою.

  8) Сальвін.

  9) Ультракаїн.

Скласти таблицю: Види місцевої анестезії, відповідні препарати, їх концентрації.

Види місцевої анестезії

Препарати

Концентрація

Інфільтраційна

 

 

Провідникова

 

 

Термінальна

 

 

Спинномозкова

 

 

Вирішіть наступні ситуаційні задачі:

  Задача 1. Вкажіть можливі механізми дії місцевих анестетиків:

             А) Пригнічення ЦНС.

             Б) Блокада специфічних рецепторів мембран клітин.

             В) Зменшення проникності натрієвих каналів мембран.

             Г) пригнічення проведення імпульсів в ЦНС.

  Задача 2. Визначити групу речовин:

  Розширюють судини шкіри, володіють “відволікаючою” дією, покращують трофіку внутрішніх органів, м’язів, суглобів. Рефлекторно стимулюють бульбарні центри.

  Задача 3. Визначте речовину:

  В’яжучий засіб групи органічного ряду. Одержують з чорнильних горішків, призначають у вигляді розчинів і мазей. З солями важких металів і солями алкалоїдів утворює нерозчинні сполуки.

  Задача 4. В лікарню потрапив хворий з гострим отруєнням ягодами красавки. Надання невідкладної допомоги лікар почав з промивання шлунку. Який препарат можна використати для знешкодження отрути? Який механізм його дії?

  Задача 5. Визначте групу речовин за механізмом дії.   

             А) Викликають блокаду рецепторів.

             Б) Коагулюють поверхневий білковий шар слизових оболонок.

             В) Утворюють захисний шар на слизових оболонках.

 

 

Тема 9  Механізм дії та застосування антихолінестеразних лікарських засобів.

Тема 10  Механізм дії та застосування М-холінергічних лікарських засобів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Лікарські засоби, що впливають на передачу збудження в холінергічних синапсах, змінюють функціональний стан органів і систем організму (роботу серця, тонус гладких м’язів, секрецію залоз). Вони мають важливі для клінічної медицини фармакологічні властивості і широко використовуються для корекції патологічних розладів парасимпатичної нервової системи лікарями різних профілів. М-, М-Н-холінергічні середники застосовують для регуляції секреторної функції слинних залоз. Так, пілокарпін вживається при неврозах, які супроводжуються сухістю слизової оболонки рота (ксеростомія). М-холіноблокатори можна вживати для зниження салівації при запаленні слинних залоз. Вони широко викорстовуються в хірургічній стоматології для премедикації перед хірургічним втручанням. При невриті лицевого нерва ефективні галантамін, прозерін.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки М-і М-Н-холінергічних середників, вміти застосовувати при відповідних патологічних станах, виписувати в рецептах

вміти: аналізувати дію м- і м,н-холіноміметичних та м-холінолітичних засобів

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

  1. Поділ холінорецепторів на мускарино- і нікотиночутливі. Їх локалізація.

  2. Класифікація холінергічних засобів.

  3. М,Н-холіноміметичні засоби. Хімічна структура і основні ефекти дії ацетилхоліну. Показання до застосування. Побічна дія.

  4. Антихолінестеразні засоби. Характер взаємодії з холінестеразою. Показання до застосування.

  5. Побічна та токсична дія антихолінестеразних преператів. Засоби для лікування гострих отруєнь.

  6. Особливості дії фосфоорганічних сполук. Застосування реактиваторів холінестерази при отруєнні ФОС.

  7. М-холіноміметичні препарати. Вплив на серце, око, гладкі м’язи судин та внутрішніх органів. Застосування.

  8. Токсична дія мускарину. Лікування отруєнь.

  9. М-холіноблокуючі засоби. Джерела одержання.

  10. Вплив атропіну на організм. Застосування.

  11. Отруєння атропіном. Допомога при цьому.

  12. Особливості дії і застосування скополаміну, платифіліну, метацину, препаратів красавки, селективних м-холінолітиків (гастроцепіну та іпратропію броміду).

Вивчити форму випуску та дозування таких препаратів:

  а) прозерин, галантаміну гідробромід, атропіну сульфат, скополаміну гідробромід, платифіліну гідротартрат, метацин, настоянка і екстракт красавки, гастроцепін, алоксим, пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідін, іпратропію бромід (атровент).

  б) Випишіть в рецепті:

  1. Пілокарпіну гідрохлорид в очних краплях і мазі для лікування і ксеростомії

  2. Прозерин в таблетках і для ін’єкцій.

  3. Атропіну сульфат в очних краплях,  ампулах, таблетках.

  4. Іпратропію бромід для інгаляцій.

  5. Настоянка красавки з настоянкою м’яти.

  6. Сухий екстракт красавки в порошку, ректальних суппозиторіях.

  7. Дипіроксим.

  8. Ацеклідин для ін’єкцій.

Вирішіть наступні ситуаційні задачі:

  Задача 1. Визначте групу речовин за наступними ознаками:

             А) звужують зіниці;

             Б) викликають спазм акомодації;

             В) понижують внутрішньоочний тиск;

             Г) підвищують тонус гладких м’язів бронхів і кишечника;

             Д) посилюють секрецію залоз;

             Е) не впливають на передачу збудження в гангліях і нервово-м’язевих синапсах;

             Є) при отруєнні ними призначають атропін.

  Задача 2. Визначте препарат:

  Використовують при глаукомі, залишкових невралгічних порушеннях після поліомієліту, при міастеніях, як антагоніст антидеполяризуючих міорелаксантів.

  Задача 3. У хворого після резекції шлунку виникла післяопераційна атонія кишечника, що супроводжувалась пригніченням воротаря і розвитком метеоризму. Призначте лікарські засоби для профілактики і усунення атонії кишечника. Які можливі побічні ефекти? Які протипокази до призначення цих препаратів?

  Задача 4. В токсикологічний центр доставлений хворий з отруєнням грибами. Який із нижчевказаних препаратів є антидотом при отруєнні мускарином, що міститься в грибах?

  А) Ацеклідин.

  Б) Пентамін.

  В) Атропін.

  Г) Морфін.

  Д) Оксазил.

  Задача 5. Обґрунтуйте вибір, дозування, спосіб застосування холінергічних середників: а) при ксеростомії; б) для премедикації при хірургічному втручанні на ротовій порожнині; в) для лікування глаукоми; г) при печінковій коліці; д) при отруєнні дихлофосом.

 

 

Тема 11  Механізм дії та застосування Н-холінергічних лікарських засобів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Лікарські засоби, що впливають на Н-холінорецептори здатні забезпечити відновлення порушених функцій при багатьох патологічних станах. Н-холіноміметики застосовують при реанімаційних заходах для стимуляції дихання. Гангліоблокатори, володіючи широким діапазоном фармакологічної дії, застосовуються в терапії внутрішніх захворювань, в хірургічній практиці. Міорелаксанти часто використовують при хірургічних втручаннях для розслаблення скелетних м’язів, а також в терапії різних судомних станів. Отже, знати дію препаратів даної групи і вміти виписати їх у рецептах повинні лікарі різних профілів.

М’язеві релаксанти застосовуються в основному при інктубації трахеї з метою пригнічення гортанних і трахеальних рефлексів, а також для зменшення дози наркозних речовин при оперативних втручаннях.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки Н-холінергічних середників, вміти застосовувати при відповідних патологічних станах.

вміти: аналізувати дію і визначити можливості використання Н-холінергічних засобів, виписати препарати в рецептах, оцінити шкідливість паління.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Локалізація Н-холінорецепторів.

2. Н-холіноміметичні засоби. Вплив на рецептори. Застосування.

3. Токсична дія нікотину. Застосування Н-холіноміметиків для  боротьби з палінням.

4. Класифікація Н-холіноблокаторів.

5. Гангліоблокуючі засоби. Класифікація за особливостями фармакокінетики і характером дії. Побічні ефекти. Показання і протипоказання до застосування.

6. Курареподібні засоби. Класифікація. Механізм дії. Показання і протипоказання до застосування міорелаксантів. Можливі ускладнення. Шляхи декурарезації.

7. М-Н-холіноблокуючі засоби. Застосування.

Вивчити форму випуску і дозування таких препаратів:

цитітон, лобеліну гідрохлорид, бензогексоній, пірилен, гігроній, пентамін, дитілін, тубокурарину хлорид, ардуан, меліктин, амізил, тропацин.

Виписати в рецептах, назвати покази до застосування:

1) Тубокуранину хлорид в ампулах;

2) Дитилін в ампулах;

3) Пентамін;

4) Цитітон;

5) Піпекуронію бромід;

6) Бензогексоній в порошку і в ампулах;

7) Меліктин в таблетках.

Розгляньте ситуаційні задачі і тести.

Задача 1. Після операції на легенях, яка проводилась з використанням Д-тубокуранину і апарату для керованого дихання, у хворого виникла рекураризація, внаслідок чого у нього знову зупинилось дихання. Яку з названих фармакологічних груп можна використати для відновлення скорочень дихальної мускулатури?

А - Адреноміметики;

Б - Адреноблокатори;

В - Н-холіноміметики;

Г - М-холіноблокатори;

Д - Антихолінестеразні.

Задача 2.  Після відвідування хворого з гіпертонічним кризом лікарем швидкої допомоги  і введення йому пентаміну, хворий відчув себе краще, але вставши з постелі, впав і втратив свідомість. Яке ускладнення виникло у хворого після введення пентаміну?

А - передозування;

Б - ортостатичний колапс;

В - серцева недостатність;

Г - пригнічення судинно-рухового центру;

Д - гостра наднирникова недостатність.

Задача 3.  У хворого виник набряк легень. З якого метою при його лікуванні використовують гангліоблокатори?

А - зменшується об’єм циркулюючої крові;

Б - підсилюється робота серця;

В - активується загальна гемодинаміка;

Г - стимулюється дихання;

Д - пригнічується дихання.

Задача 4.  Визначити групи фармакологічних середників:

А - зменшує скорочення скелетної мускулатури, а при введенні ацетилхоліну скорочення відновлюється.

Б - при їх введенні скорочення м’язів на короткий час можуть підсилитись, а потім зникають. Введення ацетилхоліну не відновлює скорочення скелетної мускулатури.

 

 

Тема 12  Механізм дії та застосування адреноміметичних лікарських засобів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Адреноміметики імітують збудження симпато-адреналової системи. Їх широко використовують в медичній практиці при лікування серцево-судинних захворювань, захворювань  органів дихання. Адреналін, відкритий ще в 1899 році залишається засобом невідкладної допомоги при анафілактичному шоці, зупинці серця, бронхіальній астмі. Судиннозвужуючу дію адреноміметиків використовують для підсилення та продовження ефекту місцевих анестетиків (адреналіну гідрохлорид вживають з розрахунку 1 крапля 0,1% розчину на 5-10 мл місцевого анестетика), для зупинки кровотечі із зуба (адреналін, мезатон), при розвитку алергічних реакцій під час лікарського прийому (анафілактичний шок та ін.), при зниженні АТ, викликаного іншими причинами, адреналін вводять парентерально. У разі гострого приступу бронхіальної астми застосовують адреналін чи селективні бета-2-адреномметики. Альфа-адреноміметики можуть застосовуватись для покращення місцевого кровообігу, мікроциркуляції при пародонтопатії.

Навчальні цілі:

знати: локалізацію та механізм дії, фармакодинаміку та фармакокінетику адренергічних лікарських засобів

вміти: аналізувати дію адреноміметичних препаратів, раціонально вживати їх при патологічних станах, виписувати в рецептах.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

Вивчити за підручником та матеріалами лекції наступні питання:

1. Локалізація альфа- і бета-андренергічних синапсів.

2. Класифікація адреноміметиків за їх впливом на альфа- і бета-адренорецептори.

3. Відмінність чутливості адренорецепторів до різних речовин. Механізм передачі збудження в ділянках альфа- і бета-адренорецепторів.

4. Вплив адреналіну на організм.

5. Механізм дії ефедрину. Основні ефекти.

6. Основна спрямованість дії норадреналіну, мезатону, нафтизину.

7. Ізадрин, селективні адреноміметики, добутамін, особливості фармакодинаміки. Застосування.

8. Показання до застосування адреноміметичних засобів. Побічна дія.

Вивчити форми випуску і дозування наступних препаратів:

адреналіну гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат, мезатон, ізадрин, нафтизин, сальбутамол, ефедрину гідрохлорид, фенотерол.

Виписати в рецепті:

1) Адреналін для зняття приступу бронхіальної астми і в очних краплях.

2) Новокаїн з адреналіном для інфільтративної анестезії.

3) Норадреналін при судинному колапсі.

4) Мезатон в порошку і для ін’єкцій.

5) Ізадрин для інгаляцій і в таблетках.

6) Ефедрин в краплях ( при риніті ) і в таблетках.

7) Нафтизин.

8) Фенотерол.

9) Сальбутамол в таблетках і для інгаляцій.

Розв’яжіть задачі.

  Задача 1. Мотивуйте вибір дозування та застосування адренергічного середника: а) для продовження та підсилення дії новокаїну при мандибулярній анестезії; б) для зупинки кровотечі із пульпи зуба; в) для лікування гіпертонічної хвороби; г) для зняття гіпертонічного кризу; д) для лікування риніту.

Задача 2. Визначте, збудженя якого типу рецепторів викликає наступні ефекти:

- Звуження судин шкіри, нирок, кишечника та ін.

- Скорочення радіального м’яза райдужки.

- Зниження моторики і тонусу кишечника.

- Скорочення сфінктерів ШКТ, капсули селезінки і міометрію.

Задача 3. Визначте препарат за принципом дії і ефектами:

- Вибірково збуджує b2-адренорецептори.

- Призначається всередину і інгаляційно.

- Використовують для зняття і профілактики приступу бронхіальної астми та попередження викидня і передчасних родів.

Задача 4. Визначте спосіб вживання і дозування адреналіну:

А – анафілактичний шок.

Б – бронхіальна астма.

В – гіпоглікемія.

Г – зупинка серця.

Д – подовження дії місцевих анестетиків.

Задача 5. Хворому з артеріальною гіпотонією призначили ін’єкції ефедрину. Стан хворого покращився, але не надовго і з’явилось безсоння. Який механізм дії ефедрину і причина виникнення ускладнень? Які ще препарати можна використати для лікування гіпотонії?

 

 

Тема 13  Механізм дії та застосування антиадренергічних лікарських засобів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Антиадренергічні засоби – адреноблокатори і симпатолітики широко використовуються як судиннорозширюючі і антигіпертензивні. Так, бета-адреноблокатори займають вагоме місце в кардіології, як антиаритмічні, гіпотензивні, протиішемічні засоби. Поряд з позитивними ефектами вони мають ряд побічних ефектів, які необхідно враховувати при призначенні їх хворим.

Навчальні цілі:

знати: локалізацію та механізм дії, фармакодинаміку та фармакокінетику адренергічних і антиадренергічних лікарських засобів

вміти: аналізувати дію адреноміметичних та антиадренергічних препаратів, раціонально вживати їх при патологічних станах, виписувати в рецептах.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

Вивчити за підручником та матеріалами лекції наступні питання:

  1. Поняття про адреноблокатори та симпатолітики. Особливості механізму дії.

  2. Альфа-адреноблокатори, альфа-бета- адреноблокатори. Класифікація препаратів за впливом на різні рецептори. Фармакодинаміка. Порівняльна характеристика. Застосування.

  3. Бета-адреноблокатори. Поділ препаратів за впливом на відповідні рецептори. Фармакодинаміка. Застосування. Побічні ефекти.

  4. Симпатолітики. Основні ефекти. Порівняльна характеристика. Застосування.

Вивчити форми випуску, дозування та застосування наступних препаратів: анаприлін, атенолол, фенталаміну гідрохлорид, празозин, нафтизин, октадин, резерпін, сальбутамол, фенотерол, метопролол, добутамін, карведилол

Виписати в рецепті:

1)      анаприлін;

2)      метопролол;

3)      празозин;

4)      атенолол;

5)      резерпін;

6)      карведілол;

7)      фентоламіну гідрохлорид;

8)      добутамін

Розв’яжіть задачі.

Задача 1. Призначте антиадренергічний препарат, назвіть форму випуску і спосіб введення:

А) Для лікування гіпертонічного кризу.

Б) Для лікування гіпертонічної хвороби.

В) Для лікування хвороби Рейно.

Г) Для лікування ішемічної хвороби серця.

Задача 2. Визначити речовину.

Знижує силу серцевих скорочень, пригнічує автоматизм. Тонус кровоносних судин спочатку підвищується, а при довгому вживанні знижується. Вживають при стенокардії, гіпертонічній хворобі. Побічні ефекти: бронхоспазм, порушення АV- провідності, серцева слабість.

Задача 3. Вагітній, яка страждає гіпертонією, лікар призначив резерпін, котрий вона вживала тривалий час. Лікування гіпертонії було ефективним, але дитина народилась з пригніченням дихання, смоктального рефлексу, сонливістю, із затрудненим носовим диханням внаслідок набухання слизової носа.

Поясніть причину побічних ефектів у новонародженого? Чи правильно поступив лікар, призначивши тривале лікування вагітній?

 

Тема 14  Механізм дії та застосування наркозних лікарських засобів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Інгаляційні і неінгаляційні наркозні засоби дають можливість безболісно проводити різноманітні операційні втручання, вправлення вивихів, співставлення кісток при переломах та ін. Проте кожен з цих препаратів має свої особливості дії, свої переваги та недоліки, про які завжди повинен пам’ятати лікар. Незважаючи на досягнення сучасної анестезіології, продовжуються пошуки менш токсичних засобів для наркозу, розробляються різні варіанти багатокомпонентного вибіркового наркозу, що дозволяє знизити дози використовуваних засобів, зменшити їх токсичність. Наркозні засоби широко використовуються хірургами, терапевтами і ортопедами. Гексенал, тіопентал-натрій, пропанідил, закисс азоту використовують при короткочасних оперативних втручаннях. Етиловий спирт має важливе значення як медичний препарат, крім того він може спричинювати гостре і, особливо, хронічне отруєння, яке є серйозною медичною і соціальною проблемою.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки наркозних препаратів, стадії наркозу, його види; застосування спирту етилового в медицині, шкідливість алкоголю.

вміти: провести порівняльний аналіз сучасних наркозних засобів, здійснити вибір середників для різних видів наркозу та в конкретній клінічній ситуації, виписати препарати в основних лікарських формах.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Історія відкриття і застосування засобів для наркозу. Поняття про наркоз.

2. Класифікація засобів для наркозу.

3. Основні стадії ефірного наркозу.

4. Порівняльна характеристика інгаляційних наркозних засобів. Поняття про широту наркозної дії. Переваги і недоліки інгаляційного наркозу.

5. Переваги і недоліки неінгаляційного наркозу. Класифікація за особливостями фармакокінетики, порівняльна характеристика фармакодинамічних ефектів неінгаляційних наркозних середників, принципи індивідуального дозування.

6. Комбіноване застосування засобів для наркозу між собою та з препаратами інших фармакологічних груп .

7. Спирт етиловий, застосування, види дії. Покази до використання в стоматології. Лікування алкоголізму.

Вивчити форму випуску і дозування: ефір для наркозу; галотан (фторотан), азоту закис, тіопентал-натрію, натрію оксибутират, кетамін, пропанідід, пропофол, спирт етиловий для обробки кореневих каналів зуба, для обробки рук хірурга.

Виписати в рецепті:

1 - середник для інгаляційного наркозу хворому із хронічним обструктивним бронхітом;

2 - похідний барбітуратів хворому масою 70 кг;

3 - неінгаляційний наркозний середник короткої дії хворому з патологією печінки (маса хворого 70 кг);

4 - спирт етиловий для обробки рук хірурга та для внутрішньовенного введення;

5 - рідину Платонова;

6 - ефір для дезінфекції каріозних каналів.

7 - спирт етиловий для обробки каналів зуба.

Розглянути ситуаційні задачі.

Задача 1. Під час операції жінці довенно струменево ввели засіб для наркозу. На «кінчику голки» настав сон , що тривав близько 5 хв. Через 30 хв. з’явився висип по типу кропивниці, знизився артеріальний тиск, зросла частота серцевих скорочень. Який засіб для наркозу було введено?

Задача 2. Вскриття абсцесу у хворого хірург зробив під загальною анестезією. Який з перерахованих середників можна використати в даному випадку для короткочасного наркозу?

А) натрію оксибутират

Б) тіопентал-натрію

В) фторотан

Г) пропанідид.

Задача 3. Виберіть оптимальний наркозний препарат :

А - для інгаляційного наркозу у хворого з супутньою бронхіальною астмою;

Б - для інгаляційного наркозу у хворого з травмою і масивною крововтратою;

В - для зняття тривалих конвульсій.

Задача 4. Назвіть засоби для наркозу, котрі на Вашу думку найбільш доцільно використати при: 1) операціях на щелепно-лицевій ділянці; 2) при складанні переломів щелепи; 3) для підготовки зубів до протезкування.

Заповнити таблицю порівняльної дії засобів для неінгаляційного наркозу

Назва препарату

Форма випуску

Доза препарату на 1 кг маси хворого

Швидкість та тривалість  дії

Переваги наркозу

Недоліки наркозу

Застосування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 15  Механізм дії та застосування протисудомних лікарських засобів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Дана тема має велике значення у вивченні лікарських засобів, що впливають на ЦНС. Відомо, що позбавлення сну спричинює неврастенічні симптоми і навіть порушення психіки. Ось чому фармалогічна корекція порушень сну є досить актуальним завданням. Вибрати серед снодійних засобів з різними особливостями та механізмом дії найбільш ефективний допоможе оволодіння їх фармакологічними властивостями. Для попередження і зняття конвульсій застосовують протиконвульсійні засоби з різним характером дії. Протипаркінсонічні засоби використовують при хворобі Паркінсона, тремтячому паралічі, а також ускладненнях медикаментозної терапії (наприклад: тривале лікування нейролептиками).

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки основних протиконвульсійних, снодійних препаратів, вміти застосовувати при відповідних патологічних станах, виписувати в рецептах

вміти: аналізувати дію, застосувати їх в конкретній клінічній ситуації

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Снодійні засоби. Класифікація за особливостями фармакодинадинаміки та хімічною структурою.

2. Механізм дії різних снодійних. Вплив на структуру сну. Основні стадії ефірного наркозу.

3. Порівняльна характеристика снодійних. Залежність дії барбітуратів від їх структури.

4. Інші ефекти фармакодинамічної дії снодійних засобів. Практичне застосування фенобарбіталу як індуктора мікросомальних ферментів печінки.

5. Гостре і хронічне отруєння снодійними засобами та основні заходи допомоги при цьому.

6. Класифікація протиепілептичних препаратів відповідно до їх застосування при певних клінічних формах епілепсії.

7. Механізм і особливості дії протиепілептичних засобів. Побічні ефекти.

8. Засоби для зняття епілептичного статусу (сібазон, хлоралгідрат, магнезії сульфат).

9. Особливості використання засобів для наркозу в сnоматології.

Вивчити форму випуску і дозування наступних препаратів: фенобарбітал, барбаміл, етамінал натрію, натрію оксибутират, хлоралгідрат, нітразепам, дифенін, карбамазепін, наком, натрію вальпроат, етосуксемід, триметин, мідантан, циклодол, леводопа, сібазон(діазепам), клоназепам, ламотріджін, золпідем, зопіклон, донорміл.

Випишіть в рецепті:

1) Натрію вальпроат;

2) Леводопа в таблетках;

3) Фенобарбітал в порошку;

4) Золпідем у таблетках;

5) Зопіклон у таблетках;

6) Донорміл у таблетках;

7) Натрію оксибутират в порошку, як снодійне;

8) Натрію оксибутират для наркозу хворому вагою 70 кг;

9) Діазепам в ампулах;

Розгляньте ситуаційні задачі і тести.

Задача 1. До лікаря звернувся хворий із скаргами на поверхневий сон з частими пробудженями. Лікар призначив йому фенобарбітал по 0.05 г на ніч. У хворого сон нормалізувався але з’явились скарги на відчуття в’ялості, розбитості, сонливості, зниження уваги і працездатності. Після відміни препарату з’явились кошмарні сновидіння. Поясніть дію барбітуратів на структуру сну і причину побічних ефектів. Зробіть більш раціональний вибір снодійного.

Задача 2. Після пережитого емоційного стресу хворий знаходиться в стані нервового напруження і погано спить. Лікар призначив йому нітразепам. Який із перерахованих ефектів нітразепаму відповідає його клінічному застосуванню в даному випадку?

А - Гіпотензивний

Б - Аналгетичний

В - Антиконвульсійний

Г - Транквілізуючий

Д - Антипсихотичний

Задача 3. Назвіть засоби для наркозу, котрі на Вашу думку найбільш доцільно використати при: 1) операціях на щелепно-лицевій ділянці; 2) при складанні переломів щелепи; 3) для підготовки зубів до протезкування.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:  Больовим синдромом супроводжується багато захворювань, тому залежно від етіології біль можна зменшити або повністю зняти за допомогою лікарських засобів, які мають знеболюючий ефект. Аналгетики цінні тим, що вибірково пригнічують больові реакції при збереженій свідомості. Проте вони не позбавленні недоліків. Так наркотичні аналгетики мають строго визначені показання до застосування тому, що при повторному вживанні викликають медикаментозну залежність. Ненаркотичні аналгетики володіють поруч з аналгезуючою, протизапальною та жарознижуючою дією теж проявляють побічні впливи.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки наркотичних аналгетиків, покази до їх призначення ;

вміти: проаналізувати і віддиферинціювати дію наркотичних аналгетиків, застосувати  їх  при  відповідних  патологічних  станах, виписати  в рецепті

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

            Дати визначення поняття наркотичні аналгетики. Джерела їх одержання.

            Вплив наркотичних аналгетиків на ЦНС. Механізм їх анальгезуючої дії.

            Особливості впливу морфіну на гладком’язеві органи.

            Гостре отруєння морфіном і допомога при ньому. Звикання. Медикаментозна залежність. Соціальні аспекти морфінізму.

            Особливості впливу омнопону на ШКТ в порівнянні з морфіном. Показання до застосування.

            Порівняльна характеристика морфіну і синтетичних наркотичних аналгетиків. Застосування фентанілу для нейролептаналгезії.

            Антагоністи наркотичних аналгетиків. Показання до застосування.

             Особливості знеболюючої дії ненаркотичних аналгетиків в порівнянні з наркотичними. Основні хімічні групи ненаркотичних аналгетиків.

            Вплив ненаркотичних аналгетиків на периферичні механізми формування больового відчуття. Механізми протигарячкової та протизапальної дії ненаркотичних аналгетиків.

            Показання до застосування ненаркотичних аналгетиків, їх основні побічні ефекти. Особливості застосування ненаркотичних аналгетиків у стоматологічній практиці.

            Фармакодинаміка саліцилатів. Побічна дія, механізм розвитку ускладнень

Вивчити форми випуску і дозування наступних препаратів:

1) морфіну гідрохлорид, омнопон, промедол, пентазоцину гідрохлорид, фентаніл, трамадол, налорфіну гідрохлорид, ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, анальгін, диклофенак натрію, ібупрофен, індометацин, налоксон, целекоксиб, амізон, кетолорак, моваліс, індометацин..

Виписати в рецепті:

1)      морфіну гідрохлорид для ін’єкцій;

2)      промедол в ректальних мильцях;

3)      фентаніл;

4)      налоксон;

5)      пентазоцин;

6)      парацетамол;

7)      анальгін;

8)      ацетилсаліцилову кислоту в порошках і таблетках.

Розглянути і вирішити ситуаційні задачі і тести:

Задача 1. Який з препаратів доцільно використати при передозуванні невідомого наркотичного анальгетика і чому:

а) налорфіну гідрохлорид;

б) налоксон.

Задача 2. Хворого готують до операції у відділені хірургічної стоматології у відділені хірургічної стоматології з приводу косметичних дефектів обличчя. Які препарати ви рекомендуєте для знеболення під час операції і в післяопераційному періоді?

Задача 3. Виберіть препарати як найбільш ефективні для нейролептаналгезії: морфін, промедол, фентаміл, аміназин, налоксон, дроперідол.

Задача 1. Які препарати слід призначити пацієнту з спастичними болями в ділянці кишечника і чому? Анальгін, парацетамол, спазган, платифилін, бутадіон.

Задача 2. Вкажіть, які побічні ефекти характерні для ацетилсаліцилової кислоти: безсоння, алергічні реакції, підвищення АТ, болі в шлунку, виразки шлунку, кровоточивість, бронхоспазм.

Задача 3. До стоматолога звернувся хворий з невритом трійчастого нерва, що  супроводжується інтенсивними болями. Призначте аналгетики, обґрунтуйте свій вибір.

 

 

Тема 16  Механізм дії та застосування психотропних засобів збуджувальної дії.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Необхідними у практичній роботі  лікаря є знання про фармакодинаміку і фармакокінетику таких груп препаратів як аналептики і психостимулятори, що використовуються при шокових та термінальних станах, а також при ранніх стадіях отруєння снодійними та наркозними засобами. Ноотропні препарати з кожним роком  стають все більш популярними не тільки у пацієнтів похилого віку, але й у молодших людей для покращення пам’яті та активізації розумової діяльності.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки аналептиків, психостимуляторів, ноотропів, адаптогенів

вміти: аналізувати дію цих груп препаратів, застосувати їх в конкретній ситуації, виписати в рецептах.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Класифікація середників, що збуджують нервову систему.

2. Особливості фармакодинаміки кофеїну.

3. Аналептики. Загальні принципи дії на ЦНС. Вплив на кровообіг і дихання. Показання до застосування. Побічна дія. Можливість конвульсивних реакцій.

4. Антидепресанти. Можливі механізми антидеприсантної дії. Класифікація.

5. Порівняльна характеристика препаратів антидепресантів. Вплив на ефекти інших лікарських засобів. Побічні ефекти.

6. Поняття про психостимулюючу дію. Класифікація психостимуляторів за хімічною структурою.

7. Дія психостимуляторів на організм. Вплив на обмін катехоламінів. Показання до використання кофеїну.

7. Побічна дія психостимуляторів. Можливість розвитку звикання і медикаментозної залежності.

8. Поняття про актопротектори. Бемітил. Особливості фармакодинаміки, застосування .

9. Ноотропні засоби. Загальна характеристика. Можливі механізми дії. Застосування.

10. Адаптогени (загальнотонізуючі). Загальна характеристика. Показання до застосування.

Вивчіть форму випуску і дозування наступних препаратів: пірацетам, аміналон, бемегрід, камфора, кордіамін, етімізол, імізін, амітриптілін, піразідол, ніаламід, азафен, тразадон, настоянка жень-шеню, пантокрин, екстракт елеутерококу рідкий, сиднокарб, стрихніну нітрат, піразидол,  флувоксамін, мапротилін.

Виписати в рецепті:

1) пірацетам; 

2) бемегрід в ампулах;

3) камфору для ін’єкцій;

4) кордіамін всередину і для ін’єкцій; 

5) етімізол;

6) імізин в драже;

7) амітріптілін;

8) ніаламід в таблетках; 

9)кофеїну Nа бензоат в ампулах.

Розглянути ситуаційні задачі і тести.

Задача 1. Визначити речовини, найбільш раціональні для використання в наступних ситуаціях:

а) хворому з маніакально-депресивним психозом для попередження приступів маній;

б) похідні пурину при гіпотонії;

в) для зменшення відчуття втоми, голоду, сонливості;

г) при депресивному стані;

д) для лікування нічного нетримання сечі;

е) при пригнічені дихання і судинного тонусу при отруєнні етиловим спиртом;

є) при деяких формах мігрені (разом з ненаркотичними анальгетиками);

ж) для лікування отруєнь наркозними і снодійними речовинами;

з) у хворого з пневмонією для покращення вентиляції легень і досягнення відхаркуючого ефекту;

и) студенту перед іспитами.

Задача 2. До лікаря звернувся хворий із скаргами на швидку втомлюваність, в’ялість, сонливість, зниження розумової і фізичної працездатності. При обстеженні патології з боку внутрішніх органів та ЦНС не виявлено. Назвіть препарати, які доцільно призначити в даному випадку, їх дози. Які ефекти виникнуть? Який механізм їх розвитку?

Задача 3. При надмірному вживанні міцної кави молода людина спочатку відзначала підвищення працездатності, зменшення втоми, але згодом з’явився головний біль, дратівливість, а потім сонливість. Чому? Обгурунтуйте.

Задача 4. Студент, готуючись до сесії, почав приймати ноотропіл за сім днів до екзаменів по 1 капсулі 3 рази в день. Який механізм дії препарату? Чи правильно студент вживає препарат ? Чи буде результат помітний вже на першому екзамені?

Заповнити таблицю «Показання до застосування деяких препаратів з вивченої теми»

Показання до застосування

кофеїн

бемегрід

кордіамін

камфора

Отруєння наркозними препаратами

 

 

 

 

Отруєння алкоголем

 

 

 

 

Серцева слабість при інфекціях, інтоксикаціях

 

 

 

 

Спазм судин головного мозку

 

 

 

 

 

 

Тема 17  Механізм дії та застосування психотропних засобів гальмівної дії.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Психотропні засоби пригнічуючого типу дії широко використовують в медичній практиці. Нейролептики, що відзначаються антипсихотичною дією є однією з основних фармакологічних груп у психіатрії. Транквілізатори і седативні потрібні для лікування, як невротичних станів, так і розповсюджених у наш час гіпертонічної і ішемічної хворіб, а також при підготовці до операцій та під час операцій, зокрема, транквілізатори і нейролептики - для проведення нейролептаналгезії та атаралгезії.

Препарати даної групи необхідні стоматологу для фармакотерапії та премедикації при стоматологічних втручаннях. Комбінації нейролептиків з анальгетиками та наркозними спияють посиленню дії останніх. Дроперидол широко використовується в хірургічній стоматології для нейролептаналгезії.

Транквілізатори застосовують для усунення відчуття страху, емоційної напруги, підвищення тонусу м’язів перед стоматологічним втручанням, для збалансованої анестезії та атаральгезії перед і під час операцій в щелепно-лицевій ділянці.

Седативні препарати використовують в амбулаторних умовах при істеричних реакціях у хворого (збудження, сльози і т.д.).

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки нейролептиків, транквілізаторів та седативних засобів

вміти: проаналізувати дію препаратів вказаних груп, застосовувати при відповідних патологічних станах, виписувати в рецептах

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Загальна характеристика впливу психотропних засобів на вищу нервову діяльність, класифікація психотропних середників.

2. Загальна характеристика нейролептиків. Розкрити поняття антипсихотичної, транквілізуючої, седативної активності.

3. Класифікація нейролептиків за хімічною структурою. Поняття про типові і атипові нейролептики.

4. Молекулярні механізми дії нейролептиків і їх вплив на обмін дофаміну, норадреналіну, серотоніну.

5. Аміназин - нейролептик з широким спектром фармакологічних ефектів. Порівняльна характеристика фармакодинаміки аміназину і нейролептиків інших хімічних груп. Показання до застосування.

6. Потенціювання нейролептиками дії засобів для наркозу і анальгетичних середників. Використання дроперідолу для нейролептаналгезії.

7. Резерпін. Особливості механізму дії. Покази до застосування. Побічна дія.

8. Можливі побічні ефекти нейролептиків (типових і атипових).

9. Поняття про транквілізаторну дію. Загальна характеристика. Класифікація. Відмінності від нейролептиків.

10. Механізм дії і основні ефекти транквілізаторів.

11. Показання до застосування транквілізаторів. Побічні ефекти. Можливість розвитку медикаментозної залежності.

12. Поняття про седативну дію. Седативні засоби. Покази до застосування. Побічна дія.

Вивчити форми випуску і дозування наступних препаратів: аміназин, трифтазин, етапіразин, хлорпротиксен, галоперідол, дроперідол, флушпірілен, клозапін, сульпирід, резерпін, сібазон, феназепам, хлозепід, нозепам, мезапам, натрію бромід, препарати пустирника, валеріани, корвалол, літію карбонат

Виписати в рецептах:

1)      аміназин в драже і ампулах;

2)       дроперідол в ампулах;

3)      натрію бромід в розчині  для  прийняття  всередину;

4)       хлорпротиксен  в  таблетках; 

5)      галоперідол  в  краплях; 

6)      хлозепід; 

7)      мезапам:

8)      клозапін; ульпирід;

9)      діазепам;

10)   настоянка  валеріани  з  настоянкою  пустирника;

11)  мікстура седативної дії;

12)  збір седативний;

13)  сухий екстракт валеріани;

14)  корвалол

15)  літію карбонат.

Розглянути і розв’язати ситуаційні тести і задачі:

Задача 1. Одноразове парентеральне введення препарату для лікування гострого психозу викликало у хворого різку гіпотонію. До якої групи психотропних засобів належить препарат? Чому виникла гіпотонія? Допомога.

Задача 2. У хворого з неврозом, що тривалий час приймав препарат для усунення надмірної дратівливості, на фоні седативного ефекту з’явились нежить, кашель, кон’юктивіт, висипи на шкірі. Як називається цей побічний ефект? Заходи допомоги.

Задача 3. Дайте визначення поняттю «атаралгезія» і назвіть препарати, які можна використати для її проведення.

Задача 4. Визначте групу препаратів, що володіють антипсихотичною і протиблювотною дією, зменшують рухову активність, потенціюють дію засобів для наркозу, снодійних і наркотичних анальгетиків, при тривалому вживанні викликають екстрапірамідні розлади.

Задача 6. Для зняття хвилювання, відчуття страху перед екстракцією зуба стоматолого за 30 хв до оперативного втручання призначив хворому препарат, який в поєднанні з ненаркотичними анальгетиками володіє не тільки заспокійливою дією, але й потенціює знеболючий вплив анальгетиків. Який препарат призначив стоматолог?

Скласти таблицю «Застосування психотропних засобів з пригнічуючим типом дії».

 

 

Препарати

Нейролепт- аналгезія

Гіпертоніч- ний криз

Реактивний психоз

Гіпертоніч-на хвороба

Безсоння

Блювота

вагітних

Аміназин

 

 

 

 

 

 

Етапіразин

 

 

 

 

 

 

Трифтазин

 

 

 

 

 

 

Галоперідол

 

 

 

 

 

 

Дроперідол

 

 

 

 

 

 

Хлозепін

 

 

 

 

 

 

Сібазон

 

 

 

 

 

 

Nа бромід

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 18  Лікарські засоби, що впливають на функції органів дихання, та особливості їх застосування.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Захворювання органів дихання мають часто зустрічаються серед всіх вікових груп населення. Різноманітність механізмів спрямованості дії фармакологічних груп препаратів, що впливають на органи дихання, дає можливість використовувати їх при лікуванні захворювань бронхолегеневої системи (бронхіти, бронхіальна астма, пневмонії, плеврити), а також в усуненні таких важких станів, як набряк легень та респіраторний дистрес синдром новонароджених.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки всіх груп препаратів, що впливають на органи дихання (протикашлеві, стимулятори дихання, відхаркувальні, бронхолітики), методи надання допомоги при набряку легень та приступі бронхоспазму;

вміти: застосовувати при відповідних патологічних станах, виписувати в рецептах

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Клінічна класифікація лікарських середників, які впливають на функції органів дихання.

2. Середники, які стимулюють дихання. Порівняльна характеристика аналептичних засобів за механізмом їх дії. Залежність ефекту стимуляторів дихання від шляхів введення.

3. Фармакодинаміка протикашльових препаратів, класифікація, механізм дії, показання до застосування і побічні ефекти.

4. Класифікація відхаркуючих засобів за механізмом дії. Фармакодинаміка, показання і особливості застосування відхаркуючих середників. Комбіноване застосування відхаркуючих і протикашльових середників.

5.Класифікація бронхолітичних засобів за механізмом дії. Порівняльна характеристика бронхорозширюючих засобів з фармакологічних груп адреноміметичних, М-холіноблокаторів та спазмолітиків міотропної дії. Комбіновані препарати (беродуал, дітек).

6.Принципи лікування набряку легень.

Вивчити форму випуску і дозування наступних препаратів:

кордіамін, бемегрід, етімізол, цитітон, лобеліну гідрохлорид, нашатирний спирт, трава термопсису, калію йодид, натрію гідрокарбонат, трипсин кристалічний, кодеїну фосфат, мукалтін, глауцину гідрохлорид, лібексин, еуфилін, кромолін - натрій, адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид, сальбутамол, фенотерол (беротек), ізадрин, атропіну сульфат, спирт етиловий, кетотіфен, бромгексин, амброксол, ацетилцистеїн.

Виписати в рецепті:

- кодеїну фосфат з сухим екстрактом термопсису(0,02) в таблетках,

- термопсис у настої,

- відвар алтейного кореня, натрію гідрокарбонат,цукровий сироп дитині 4 років

- ацетилцистеїн в капсулах, в ампулах; трипсин для інгаляцій.

- ізадрин для інгаляцій;

- адреналіну гідрохлорид для зняття приступу бронхіальної астми;

- еуфилін (амінофілін) в мильцях і ампулах;

- спирт етиловий для інгаляцій при набряку легень;

- амброксол в таблетках;

- нашатирний спирт;

- кромолін натрію у капсулах;

- глауцин у таблетках.

Розглянути ситуаційні задачі і тести.

Задача 1. Для допомоги хворому з приступом бронхіальної астми зроблена інгаляція препаратом, який швидко полегшив дихання, але викликав тахікардію. Який з перерахованих засобів може привести до такого ускладнення:

А - Атенолол

Б - Кромолін-натрій

В - Ізадрин

Г - Беротек

Д - Салбутамол.

Задача 2. У хворого виник набряк легень. З якою метою при його лікуванні  використовують гангліоблокатори ?

А - зменшується об'єм циркулюючої крові;

Б - збільшується робота серця;

В - активується загальна гемодинаміка;

Г - стимулюється дихання;

Д - пригнічується дихання;

Задача 3. У хворого з пневмонією частий виснажуючий кашель без виділення харкотиння. Який з названих препаратів застосуєте?

    А - кодеїну фосфат

    Б - мукалтін

    В - глауцин

    Г - лібексин

    Д – амброксол

Скласти таблицю: "Застосування стимуляторів дихання в медичній практиці"

Показання до застосування

Цитітон

Етімізол

Кордіамін

Камфора

Налоксон

Нашатирний спирт

Непритомність

 

 

 

 

 

 

Гіпоксія новонароджених

 

 

 

 

 

 

Пригнічення дихання при пневмонії

 

 

 

 

 

 

Пригнічення дихання при інфекційних захворюваннях

 

 

 

 

 

 

Пригнічення дихання при глибокому наркозі

 

 

 

 

 

 

Отруєння снодійними засобами

 

 

 

 

 

 

Отруєння наркотичними анальгетиками

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 19  Серцеві глікозиди, механізм їх дії та застосування.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Гостра і хронічна серцева недостатність може бути наслідком як хронічних захворювань серцево-судинної системи, так і невідкладних станів (набряк легень, гострі отруєння та ін.). Кардіотоніки дають можливість підтримувати роботу серця і нормолізувати показники гемодинаміки, чим зберігають працездатність пацієнтів і продовжують їх життя. Складними порушеннями роботи серця є аритмії. Необхідно знати протиаритмічні препарати, серцеві глікозиди, як засоби швидкої допомоги при гострій серцевій недостатності, аритміях різного характеру. Часто використовують препарати кальцію, не враховуючи, що деякі хворі приймають серцеві глікозиди, а одночасне їхнє введення збільшує токсичність серцевих глікозидів.

Навчальні цілі:

знати: особливості кардіотоніків непрямої дії; фармакокінетики, фармакодинаміки серцевих глікозидів та неглікозидних кардіотоніків, протиаритмічних ЛЗ, покази до призначення, допомогу при передозуванні

вміти: оцінити раціональність застосування і обґрунтувати дози протиаритмічних ЛЗ, різних препаратів серцевих глікозидів при гострій і хронічній серцевій недостатності з врахуванням принципів дигіталізації, диференціювати кардіотоніки неглікозидної природи з врахуванням їх механізму дії.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Історія вивчення і впровадження серцевих глікозидів.

2. Поняття про кардіотонічні ЛЗ непрямої дії.

3. Хімічна структура серцевих глікозидів. Роль глікону, аглікону та ненасиченого лактонного кільця в дії серцевих глікозидів.

4. Фармакокінетика серцевих глікозидів. Їх класифікація за особливостями    фармакокінетики (всмоктування з шлунково-кишкового тракту, швидкість розвитку і тривалість  дії, кумуляція).

5. Фармакодинаміка серцевих глікозидів: вплив на силу серцевих скорочень, ритм, збудливість, провідність, артеріальний і венозний тиск, швидкість кровообігу, хвилинний та ударний об'єм крові, функцію нирок і центральної нервової системи.

6. Механізм кардіотонічної дії серцевих глікозидів. Вплив на обмін речовин.

7. Суть терапевтичної дії серцевих глікозидів при декомпенсації серця.

8. Типи дигіталізації.

9. Клінічні прояви глікозидної інтоксикації, їх профілактика та лікування.

10. Принципи вибору глікозидів і дозування для лікування гострої та хронічної серцевої недостатності, базуючись на принципах дигіталізації.

11. Нові класи нестероїдних кардіотонічних препаратів. Особливості дії окремих препаратів.

Вивчити форми випуску і дозування наступних препаратів:

дігітоксин, дігоксин, целанід, настій листя наперстянки, настій трави горицвіту весняного, строфантин, корглікон, адонізид, калію хлорид, аспаркам, ЕДТА(трилон Б), добутамін, корвалол, допамін, дофамін, мілринон, левосимендан, аміодарон, хінідину сульфат, новокаїнамід, лідокаїн, верапаміл.

Виписати в рецепті:

1) дигоксин в таблетках і мильцях;

2) мікстура з настою трави горицвіту, настоянки валеріани, натрію броміду, простого сиропу;

3) настоянка конвалії з настоянкою м'яти;

4) добутамін;

5) строфантин;

6) корглікон;

7) аміодарон;

9) лідокаїн

Скласти таблицю порівняльної дії дігітоксину, дігоксину, целаніду, строфантину, корглікону за показниками: процент всмоктування з ШКТ, початок і пік кардіотонічного ефекту при прийнятті всередину і внутрішньовенному введенні, зв'язування з білками крові (%), розчинність у ліпідах, інактивація у печінці (%), повне виведення з організму (дні), вираженість кумуляції, покази до застосування.

Розглянути ситуаційні задачі і тести.

Задача 1. Опишіть найбільш типові зміни ЕКГ при дії серцевих глікозидів.

Задача 2. У хворого виникли симптоми гострої серцевої недостатності. Яким з перерахованих засобів можна зняти цей стан?

    А - Дігітоксин

    Б - Строфантин

    В - Камфора

    Г - Адонізид

    Д - Кордіамін

Задача 3. Дільничний лікар призначив дігітоксин по 0,1мг 2 рази на день хворому із серцево - судинною недостатністю ІІ А ст. Хворий приймав дігітоксин, оскільки відчував покращення стану, але через 2 тижні у нього з'явилась слабість, нудота, спотворення кольорового бачення, перебої в роботі серця. Поясніть причину погіршення стану і тактику лікування.

Задача 4. Визначити речовини, найбільш раціональні для використання в наступних ситуаціях:

1) для лікування гострої серцево - судинної недостатності;

2) для лікування хронічної серцево - судинної недостатності;

3) для усунення симптомів передозування серцевих глікозидів;

4) при хронічній серцево - судинній недостатності, що супроводжується неврозом.

 

 

Тема 20  Антиангінальні засоби, механізм їх дії та застосування.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Антиангінальні засоби застосовують для зняття приступів стенокардії та лікування ішемічної хвороби серця. В зв’язку з тим, що препарати мають різні механізми дії (валідол, нітрогліцерин, анаприлін та інші) і можуть викликати різноманітні побічні ефекти (підвищення внутрішньочерепного тиску, колапс, бронхоспазм ті інші), необхідно вміти раціонально призначити препарати названої групи, враховувати індивідуальні особливості пацієнта. В розвитку ІХС вагоме місце займає гіперліпідемія, тому, як з профілактичною, так і з лікувальною метою викориристовують протиатеросклеротичні лікарські засоби.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки антиангінальних і гіполіпідемічних засобів, механізми дії, покази до призначення,

вміти: обґрунтувати дозу  і раціонально призначити їх для фармакотерапії ішемічної хвороби та гіперліпідемії, виписувати в рецептах.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Патогенетичні фактори, що викликають розвиток ІХС та атеросклерозу.

2. Дати визначення поняття антиангінальні лікарські засоби.

3. Класифікація антиангінальних засобів за механізмом дії і хімічними групами.

4. Механізм дії нітрогліцерину.

5. Порівняльна характеристика антиангінальних засобів, які застосовуються для зняття приступів стенокардії та лікування ІХС. Побічні ефекти, протипоказання до призначення.

6. Основні принципи лікування інфаркту мікарда.

7. ЛЗ, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії, кардіопротектори.

8. Класифікація протиатеросклеротичних препаратів. Фармакодинаміка, фармакокінетика, механізм дії, побічна дія.

Вивчити форми випуску та дозування наступних препаратів: атенолол, окспренолол, анаприлін, нітрогліцерин, валідол, папаверіну гідрохлорид, верапаміл, сустак, тринітролонг, фенігідин, ізосорбід, мононітрити, молсідомін, діпірідамол, карбокромен, рибоксин, аміодарон, фенофібрат, аторвастатин, холестирамін, токоферолу ацетат.

Виписати в рецептах:

1. нітрогліцерин в таблетках, капсулах, ампулах та краплях;

2. валідол в таблетках та капсулах;

3. анапрілін;

4. мікстура з настою кореневища валеріани, настоянки пустирника, натрію броміду і простого сиропу;

5. фенігідин в таблетках;

6. папаверіну гідрохлорид в ампулах і мильцях;

7. сустак;

8. молсідомін;

9. ізосорбід мононітрат

10. аміодарон в таблетках і ампулах;

11.фенофібрат;

12.аторвастатин.

Проаналізувати ситуаційні задачі та тести і відповісти на запитання:

Задача 1. До терапевта звернувся хворий, який страждає частими приступами стенокардії. Які препарати порекомендуєте для зняття приступу стенокардії? В чому особливості їх механізму дії і фармакокінетики? Які препарати рекомендуєте приймати в міжприступний період? Як вони класифікуються за механізмом дії?

Задача 2. У хворого стенокардією в анамнезі бронхіальна астма. Які з перерахованих ліків можна використати для його лікування? Чому?

  А - Анапрілін

  Б - Атенолол

  В – Амлодипін

  Г - Сустак

Д - Папаверину гідрохлорид

Задача 3. Назвіть засоби, які застосовуються для зняття приступу стенокардії

  А - Сустак

  Б - Нітрогліцерин

  В - Валідол

  Г - Анапрілін

  Д - Фенігідин

Задача 4. Який механізм дії нітрогліцерину є провідним в реалізації його антиангінальної дії

А - Центральна судиннорозширююча дія

Б - Розширення коронарних судин

В - Гальмування скоротливої діяльності міокарду

Г - Розширення периферичних судин, розвантаження міокарду і зменшення потреби серця в кисні

Д - Зменшення напруження стінки шлуночків і перетиснення коронарних судин

Задача 5. У хворого болі неясного походження в епігастральній ділянці. Лікар проводить диференціальний діагноз між ішемічною хворобою серця і приступом жовчної коліки. Чи можна з цією метою використати нітрогліцерин.

Задача 6. Визначте препарат: з шлунково-кишкового тракту не всмоктується, зв’язує в кишечнику жовчні кислоти, а відповідно зменшує всмоктування холестерину з кишечника. Найбільш ефективний при ІІА типі ГЛ (з побічних ефектів найтиповіші диспепсичні розлади). З якими препаратами його слід комбінувати для покращення такої дії ? Які критерії оцінки протиатеросклеротичних препаратів ви знаєте? Яким з них відповідають запропоновані препарати?

 

 

Тема 21  Гіпотензивні лікарські засоби, механізм їх дії та застосування.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Антигіпертензивні та гіпертензивні препарати широко застосовують для лікування гіпертонічної хвороби, гіпертензивних станів та колапсів. Необхідно знати препарати для зняття гіпертензивного кризу та колапсу, що може виникнути під час лікування.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки антигіпертензивних та гіпертензивних засобів різних груп, покази до призначення, можливі побічні ефекти

вміти: оцінити раціональність застосування і обгрутувати дозу різних препаратів з антигіпертензивною та гіпертензивною активністю, призначати для лікування гіпертонічного кризу та колапсу з врахуванням їх механізму дії, виписувати в рецептах.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ:

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Класифікація антигіпертензивних засобів.

2. Препарати, що впливають на водно-електролітний баланс. Класифікація, механізм дії.

3. Середники, що впливають на ренін-ангіотензинову систему. Класифікація, порівняльна характеристика.

4. Антагоністи кальцію. Особливості механізму дії.

5. β-, αβ-, α-адреноблокатори. Фармакодинаміка.

6. Механізм дії нейротропних середників з пригнічуючим впливом на вазомоторні центри, гангліоблокаторів, симпатолітиків, адреноблокаторів.

7. Міотропні засоби та активатори калієвих каналів. Фармакологія апресину, діазоксину, натрію нітропруссиду, дибазолу, папаверину, но-шпи, теоброміну, теофіліну, еуфіліну, міноксидилу.

8. Віддиференціювати препарати, які застосовуються для лікування гіпертонічної хвороби, гіпертонічних кризів, порушень периферичного кровообігу, для керованої гіпотонії. Комбіновані препарати: адельфан, сінепрес, трирезид К.

9. Гіпертензивні засоби: норадреналін, мезатон, ефедрин

Вивчити форми випуску та дозування таких препаратів: клофелін, метилдофа, апресин, діазоксид, міноксидил, натрію нітропрусид, магнію сульфат, дибазол, пірилен, бензогексоній, октадин, резерпін, раунатин, фентоламін, тропафен, празозин, анаприлін, атенолол, каптоприл, дихлотіазид, ніфедипін (корінфар, фенігідин), верапаміл (ізоптін), еналаприл, адельфан.

Виписати в рецепті:

1) клофелін для ін'єкцій і в таблетках;

2) дибазол для ін'єкцій і в таблетках;

3) магнію сульфат для ін'єкцій;

4) каптоприл в таблетках;

5) фуросемід в таблетках і ампулах;

6) лізиноприл у таблелетках;

7) гідрохлортіазид;

8) амлодипін;

9) анаприлін для ін'єкцій і в таблетках;

9) мезатон;

Вирішіть ситуаційні задачі і тести.

Задача 1. Бригаду швидкої допомоги викликали до хворого з гіпертонічною хворобою II А стадії, гіпертонічним кризом (АТ 220/120 мм рт ст). Які засоби використати? В якій лікарській формі? Дози?

Задача 2. У хворого гіпертонічною хворобою підвищений рівень реніну в плазмі крові. Якій з перерахованих фармакологічних груп треба віддати перевагу для лікування даного хворого:

А - Альфа-адреноблокатори

Б - Інгібітори АПФ

В-Діуретики

Г - Антагоністи іонів кальцію

Д - Симпатолітики

Задача 3. У кардіологічному відділенні терапевт лікує З хворих з гіпертонічною хворобою. У одного хворого тиск підвищується після нервово-психічного збудження. Другий страждає пієлонефритом. У третього - ішемічна хвороба серця. Зробіть раціональний вибір гіпотензивних препаратів і поясніть їх мехамізм дії.

Задача 4. Обгрунтуйте вибір препарату та шлях введення:

а) для лікування гіпертонічного кризу:

б) для ліквідації госгрої гіпотонії;

в) для керованої гіпотонії;

г) при хворобі Рейно.

 

 

Тема 22  Механізм дії засобів, що впливають на секреторну функцію органів травлення, та їх застосування.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Секреторна функція ШКТ змінюється під впливом багатьох екзо- і ендогенних факторів. Групи препаратів, що впливають на секрецію, підсилюючи її, призначають при гіпоацидних станах, для підвищення апетиту. При гіперпродукції шлункового соку і виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки призначають препарати різних хімічних груп з різноманітними механізмами дії (ацедотичні, гістаміноблокатори, гангліоблокатори, атропіноподібні). Широко використовують і ферментні препарати, що є необхідними для замісної терапії при зниженій секреторній активності.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки засобів, що впливають на секреторну функцію шлунково-кишкового тракту, принципи їх застосування при патології шлунково-кишкового тракту, покази до призначення

вміти: оцінити раціональність застосування і обгрунтувати дозу, аналізувати дію препаратів, вміти виписати в рецептах.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДКТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Середники, що підсилюють апетит. Механізм стимулюючої дії гіркот на апетит та шлункову секрецію.

2. Середники, що знижують апетит. Механізм дії. Показання до застосування. Класифікація.

3. Діагностичні середники. Застосування.

4. Препарати замісної терапії при зниженій секреторній активності шлунку. Антиферментні препарати, показання до застосування.

5. Середники, що знижують секреторну функцію шлунку. Класифікація.

6. Антацидні середники. Порівняльна характеристика препаратів, показання та протипоказання до призначення.

Вивчити форму випуску і дозування наступних препаратів:

а) настоянка полину, дезопімон, сік шлунковий натуральний, пепсин, кислота хлористоводнева розведена, ацидин-пепсин, натрію гідро­карбонат, магнію оксид, альмагель(А), фосфолюгель, кальцію карбонат, панкреатин, фестал, панзинорм, контрикал, ранітидин, фамотидии, гастроцепін, омепразол, мізопросгол, де-нол, сукралфат, орлістат (ксенікол), сибутрамін.

Виписати в рецептах:

1)      фамотидин;

2)      сукралфат;

3)      де-нол;

4)      настоянка полину;

5)      пепсин з кислотою хлористоводневою розведеною;

6)      альмагель;

7)      контрикал;

8)      омепразол;

9)      гастроцепін в таблетках і ампулах;

10)  сік шлунковий натуральний;

11)  фестал;

12)  панкреатин.

Обгрунтувати вибір препарату, дозу, форму випуску і застосування лікарських засобів при наступних ситуаціях:

1) При відсутності апетиту у хворого після тривалої хвороби.

2) Для зниження апетиту з комплексному лікуванні ожиріння.

3) При дослідженні шлункової секреції.

4) Антацидний препарат у хворого із схильністю до а) проносів; б) закрепів.

5) Препарат замісної дії при зниженні шлункової секреції,

6) Препарат, що знижує секрецію шлунка з групи Н2-гістаміноблокаторів.

7) При ксеростомії.

Розв'язати ситуаційні задачі.

Задача 1. Хворому з виразковою хворобою шлунку призначили альмагель. Яка з фармакологічних властивості препарату використо­вується для лікування цієї патології: А - місцевоанестезуюча дія. Б - блокада Н2-гістамінорецепторів. В - блокада М-холінорецегггорів. Г - нейтралізація НС1, обволікування слизової шлунку, Д - адсорбція лужних продуктів.

Задача 2. Хворому з гострим панкреатитом призначено препарати наступних фармакологічних груп:

1) Міотропні спазмолітики.

2) М-холіноблокатори.

3) Антиферментні препарати.

4) Антациди.

Поясніть і обґрунтуйте доцільність призначення кожної групи.

Задача 3. Визначити препарат

Антиферментний препарат, пригнічує активність трипсину, каллікреїну, плазміну, випускається у флаконах по 10000, 30000, 50000 ОД в сухому вигляді. Призначається при гострому панкреатиті для зменшення явищ панкреонекрозу, а також в стоматології при комплексному лікуванні пародонтиту.

 

 

Тема 23  Механізм дії засобів, що впливають на моторну функцію органів травлення.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Препарати, що впливають на моторну функцію ШКТ, застосовують при багатьох патологічних станах. Ліки, що посилюють моторику (блювотні, послаблюючі) є необхідними при лікуванні гострих отруєнь; жовчегінні і гепатопротектори - для лікування гепатитів, гепато-холецеститів, холангітів. Портиблювотні засоби призначають вагітним жінкам, що страждають токсикозами, при хіміотерапії хворих з злоякисними захворюваннями і іншим.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки груп препаратів, що впливають на моторну функцію шлунково-кишкового тракту, механізми дії, покази до призначення

вміти: оцінити раціональність призначення і обґрунтувати дозу різних препаратів із груп, що впливають на моторику ШКТ з врахуванням їх механізму дії, виписувати в рецептах.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Класифікація ліків, що впливають на моторну функцію ШКТ.

2. Ліки, що збільшують моторику ШКТ. Механізм дії окремих груп, застосування.

3. Ліки, що зменшують моторику ШКТ. Показання до застосування.

4. Блювотні і протиблювотні препарати. Принципи дії. Застосування.

5. Проносні і протидіарейні препарати. Механізм дії. Застосування. Ентеросорбенти

6. Жовчегінні препарати. Класифікація. Особливості застосування.

7. Гепатопротектори. Особливості дії. Показання до застосування.

Вивчити форму випуску і дозування наступних препаратів:

аллохол, кислота дегідрохолева, "холензим", холосас, збір жовчегінний, но-шпа (протаверин), папаверину гідрохлорид, тіотріазолін, силібор, карсил (легалон), магнію сульфат, апоморфіну гідро­хлорид, метоклопрамід, ондансетрон, етаперазин, лоперамід, олія рицинова, препарати крушини, бісакодил, атропіну сульфат, прозерин, таблетки "Аерон", есенціале, хілак-форте, тіотріазолін.

Виписати в рецептах:

1) бісакодил;

2) холосас;

3) збір жовчегінний;

4) панкреатин;

5) карсил;

6) есенціале в капсулах і для ін'єкцій;

7) послаблюючий збір;

8) рідкий та сухий екстракт крушини;

9) настій листя сени;

10) метоклопрамід для ін'єкцій і в таблетках;

11) рицинова олія в капсулах;

12) натрію сульфат;

13) апоморфіну гідрохлорид для ін'єкцій;

14) папаверину гідрохлорид в ректальних мильцях;

15) лоперамід.

Обгрунтуйте вибір лікарського препарату, дозу, форму випуску та застосування.

А) ІІри блюванні, викликаному отруєнням серцевими глікозидами.

Б) При повітряній пробі.

В) При блюванні, яке пов'язане з подразненням слизової ШКТ при виразковій хворобі.

Г) При післяопераційній атонії кишечника.

Д) При кишковій коліці.

Е) При дуоденальному зондуванні.

Є) При затрудненні виходу жовчі з жовчових шляхів внаслідок спазму.

Ж) Для підсилення продукції жовчі

3) При проносі.

Задача 1. Визначте препарат

Сильний блювотний засіб центральної дії. МД: збуджує центр блювання за рахунок стимуляції дофамінових рецепторів - тріггер-зони. Використовують підшкірно у вигляді свіжоприготованого розчину.

Задача 2. Назвіть групу послаблюючих засобів і основні препарати.

Викликають м'який послаблюючий ефект через 8-12 годин. Діють в основному у товстому кишечнику. МД: стимуляція хеморецепторів товстої кишки продуктами розпаду - похідними антрацену (емодін, хризофан, хризофанова кислота), що призводять до посилення перистальтики.

Задача 3. В приймальне відділення лікарні поступив хворий у тяжкому стані з отруєнням невідомою речовиною. Отрута потрапила в організм через рот, лікар призначив послаблюючий засіб рослинного походження. Який буде ефект і коли його слід очікувати? Що запропонуєте ви в такій ситуації.

Задача 4. Пацієнт старшого віку скаржиться на тривалі закрепи. Який з названих препаратів ви оберете для його лікування? Чому?

А - збір жозчегінний.

Б - рицинова олія.

В - сенадексин.

Г - настоянка спільника.

Д - магнію сульфат.

 

 

Тема 24  Механізм дії та застосування лікарських засобів, що впливають на антикоагуляційну систему крові.

Тема 25  Механізм дії та застосування лікарських засобів, що впливають на коагуляційну систему крові.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Жодна з галузей сучасної медицини - терапія, хірургія, стоматологія, акушерство, гінекологія, реаніматологія та інші - не можуть виключити з їх арсеналу препарати, які підсилюють гемостаз, або, навпаки, препарати, що послаблюють згортання і агрегацію її форменних елементів. Отже, кожен зобов'язаний добре орієнтуватися в даному розділі фармакології, мати глибокі знання про механізм та особливості дії, а також побічні ефекти основних препаратів цих груп, вміти раціонально їх призначати.

Навчальні цілі:

знати: фармакологічні властивості препаратів, що впливають на згортальну систему крові, а також ферментних та антиферментних лікарських засобів, покази до призначення, допомогу при передозуванні, побічну дію.

вміти: проаналізувати дію препаратів, оцінити раціональність застосування і обґрунтувати дозу різних препаратів, попередити ускладнення з боку слизової рота та зубів, виписати в рецепті.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Класифікація середників, що впливають на згортання крові.

2. Середники, що підвищують згортання крові. Механізм дії вітаміну К (вікасолу). Антифібринолітичні засоби.

3. Препарати, які застосовують місцево для зупинки кровотечі.

4. Середники, що попереджають згортання крові. Механізм дії гепарину. Застосування цитратних солей при консервації крові.

5. Принципи дії антикоагулянтів непрямої дії. Побічна дія. Застосування, зокрема в стоматології.

6. Фібринолітичні препарати та інгібітори фібринолізу. Механізм дії. Застосування.

7. Середники, що впливають на агрегацію тромбоцитів, еритро­цитів. Механізм дії. Застосування.

8. Препарати ферментів. Фізіологічна роль. Застосування в стоматології.

9 Флеботропні (венотропні) лікарські засоби.

Вивчити форму випуску і дозування таких препаратів: тромбін, фібриноген, гемостатична губка, кальцію хлорид, вікасол, гепарин, протаміну сульфат, варфарин, синкумар, фенілін, стрептокіаза, актилізе, кислота амінокапронова, контрикал, кислота ацетилсаліцилова, дипіридамол, пентоксифилін (трентал), фраксипарин, кальцію хлорид, кальцію глюконат, дицинон, клопідогрель, арикстра (фондапарінукс натрію), троксевазин, детралекс, ендотелон, еноксапарин

Виписати в рецепті:

1. Гепарии для ін'єкцій.

2. Фраксипарин.

3. Тромбін.

4. Вікасол(менадіон) в таблетках і для ін'єкцій.

5. Варфарин в таблетках.

6. Кислота амінокапронова в порошку і для ін’єкцій;

7. Кислота ацетилсаліцилова в порошку;

8. Стрептокіназа.

9. Кальцію хлорид в ампулах;

10.Пентоксифілін в таблетках;

12. Етамзилат (дицинон);

Скласти таблицю: "Застосування середників, які впливають на систему крові".

Показники до застосування

Фібриноген

Тромбін

Гепарин

Стрептокіназа

Контрикал

Вікасол

Варфарин

Фібриноген

Ацетилсаліцилова кислота

Дипірідамол

Кальцію хлорид

Пентоксифілін

Кровотеча внаслідок підвищеного фібринолізу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кровотеча внаслідок порушеної функції печінки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зменшення агрегації тромбоцитів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Капілярна кровотеча

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Афібриногенемія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тромбофлебіт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гостра тромбоемболія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порушення периферичного кровообігу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянути ситуаційні задачі і тести:

Задача 1. У хворого виявлено інфаркт міокарда з тромбозом лівої коронарної артерії. Який з перерахованих препаратів можна використати для відновлення кровообігу?

А-Гепарин

Б-Варфарин

В-Пентоксифілін

Г-Стрептоліаза

Д-Кислота ацетилсаліцилова

Задача 2. У породіллі після виділення плаценти почалася масивна кровотеча. Який препарат необхідно ввести?

А-Тромбін

Б-Вікасол

В-Кислота амінокапронова

Г-Ферковен

Д-Гемостатична губка

Задача 3. Які гемостатики повинен призначити лікар-стоматолог, що планує видалити зуб пацієнту з гемофілією:

А) для профілактики кровотечі

Б) для зупинки кровотечі місцеве під час операції

В) при кровотечі в післяоперацшний період

Задача 4. Чи доцільно використати вікасол для зупинки гострої кровотечі з лунки після видалення зуба. Поясніть.

Визначити засоби, що найбільш раціонально використовувати в таких випадках:

1.   При капілярній кровотечі із скальпованої рани.

2.   При гострій виразковій кровотечі.

3.   Для відновлення реологічних властивостей крові при ендартериїті.

4.   При інфаркті міокарду для розсмоктування тромбу.

 

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Стимулятори кровотворення володіють досить широким спектром дії: прискорюють регенерацію форменних елементів крові, збільшують їх число в одиниці об'єму, стимулюють еритро- та лейкопоез, підвищують резистентність організму до неінфекційних та вірусних захворювань, прискорюють процеси регенерації та виздоровлення. В зв'язку з цим стимулятори кровотворення широко використовуються в медицині. Глибокі знання фармакологічних властивостей препаратів цих груп необхідні лікарю будь-якого профілю.

При великих крововтратах, інтоксикаціях використовують плазмозамінники, рідини для парентерального харчування.

Навчальні цілі:

знати: фармакологічні властивості препаратів, що впливають на кровотворення, плазмозамінників, детоксикуючих; покази до призначення, допомогу при передозуванні, побічну дію.

вміти: проаналізувати дію препаратів, оцінити раціональність застосування і обґрунтувати дозу різних препаратів, попередити ускладнення з боку слизової рота та зубів, виписати в рецепті.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Види анемій. Класифікація антианемічних середників.

2. Препарати заліза. Склад. Фармакокінетика препаратів заліза. Принципи лікування анемій. Ускладнення при введенні препаратів заліза.

3. Ціанокобаламін і фолієва кислота, їх вплив на склад крові.

4. Застосування препаратів, що впливають на еритропоез в стоматологічній практиці.

5. Стимулятори лейкопоезу. Механізми дії. Показання до застосування, зокрема в стоматології.

6. Рідини для парентерального харчування. Склад. Застосування.

7. Детоксикуючі засоби. Склад. Особливості застосування.

Вивчити форму випуску і дозування таких препаратів: заліза лактат, ферум-лек, ферковен, тардиферон, сорбіфер, коамід, кислота фолієва, ціанокобаламін, метилурацил, пентоксил, натрію нуклеінат, натрію хлорид, натрію гідрокарбонат, гемодез Н, глюкоза, стабізол, розчин Рінгера-Локка, реополіглюкін, рефортан, перфторан.

Виписати в рецепті:

1. Заліза лактат в порошку.

2. Ферковен в ампулах.

3. Фолієва кислота в таблетках.

4. Ціанокобаламін в ампулах.

5. Метилурацил в таблетках, мазі, суппозит-мильцях;

6. Натрію хлорид дляін’єкцій (ізотонічний та гіпертонічний розчин);

7. Глюкоза для внутрішньовенних інфузій.

8. Гемодез Н.

9. Реополіглюкін.

Визначити засоби, що найбільш раціонально використовувати в таких випадках:

1.   При залізодефіцитній анемії

2.   Для покращення всмоктування препаратів заліза.

3.   При макроцитарній анемії вагітних.

 

 

Тема 26 Механізм дії та застосування гормональних препаратів у замісній терапії.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Гормони мають життєво важливе значення - підтримання гомеостазу організму і адаптація в оточуючому середовищі. Тому випадіння функцій деяких ендокринних залоз несумісні з життям. Гормональні препарати застосовуються як засоби замісної терапії при гіпофункції залоз - це надзвичайно важливо. Крім того, деякі гормональні препарати (АКТГ, глюкокортикоїди, та ін.) володіють рядом цінних фармакологічних властивостей (протишоковими, протиалергічними, протизапальними) і широко використовуються у різних галузях практичної медицини, як засоби патогенетичної терапії.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки гормонів білкової, поліпептидної будови, механізми дії, покази до призначення;

вміти: оцінити раціональність застосування і обґрунтувати дозу різних препаратів і виписати в рецепті.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

І. Гормональні препарати. Джерела отримання. Загальні принципи біологічної стандартизації. Види гормонотерапії.

2. Препарати гормонів гіпофізу, вплив гормонів передньої долі гіпофізу на діяльність залоз внутрішньої секреції.

3. Паратироідин. Вплив на обмін фосфору і кальцію.

4. Інсулін. Вплив на обмін речовин. Принципи дозування. Побічні ефекти. Препарати інсуліну короткої дії.

5. Порівняльна характеристика препаратів інсуліну, синтетичних протидіабетичних середників. Показання до застосування.

6. Препарати гормонів щитовидної залози. Вплив на обмін речовин. Застосування.

7. Антитиреоїдні речовини. Фармакодинаміка. Побічні ефекти.

8. Фізіологічне значення га практичне застосування кальцитоніну.

9. Препарати естрогенних і гестагенних гормонів, їх фізіологічне значення. Застосування.

10. Андрогенні препарати. Покази до застосування. Побічні ефекти.

11. Анаболічні стероїди. Вплив на білковий обмін. Покази і протипокази до застосування. Побічні ефекти.

12. Препарати гормонів кори наднирників. Класифікація.

13. Основні ефекти мінералокортикоїдів. Застосування.

14. Вплив глюкокортикоїдів на обмін речовин. Протизапальні і протиалергічні властивості. Ускладнення. Синдром відміни.

Вивчити форму випуску і дозування наступних препаратів:

Кортикотропін, соматотропін, десмопресин, окситоцин, адіуретин, трийодтироніну гідрохлорид, мерказоліл, паратиреоїдин, інсулін, глібенкламід, глюкобай, глібутид.

Естрон, прогестерон, тестостерону проніонат, метилтестостерон, феноболін, ретаболіл, дезоксикортикостерону ацетат, гідрокортизон, гідро­кортизону ацетат, дексаметазон, триамцинолон, сінафлан, флуметазону півалат, бекламетазону дипропіонат.

Виписати в рецепті:

1) інсулін; 

2) хумулін-ленте;

3) L-тироксин; 

4) кортикотропін;

5) паратиреоідин;

6) глібутид;

7) глібенкламід

8) гідрокортизону ацетат в суспензії і мазі;

9) флуоцинолону ацетонід;

10) тестостерону пропіонат;

11) ретаболіл;

12) дексаметазон в таблетках краплях;

13) преднізолон в таблетках, мазі;

14) преднізолону гемісукцинат для ін'єкцій.

Розгляньте ситуаційні задачі і тести:

Задача 1. Хворий з цукровим діабетом за 2 години до обіду ввів дом'язово свою звичайну дозу інсуліну. Через 30-40 хвилин він відчув гострий голод, тремтіння у всьому тілі, психічне і рухове збудження, виникли конвульсії і наступила втрата свідомості.

Поясніть причину ускладнення, назвіть засоби невідкладної допомоги.

Задача 2. Виберіть засоби для лікування інсуліннезалежного цукрового діабету середньої важкості хворому 60 років.

А-інсулін

Б-глібутид

В-бутамід

Г-суспензія цинк-інсуліну

Д-глібенкламід (манініл)

Задача 3. Хвора звернулась до лікаря із скаргами на множинний карієс, появу якого пов'язує з тривалим прийомом гормональних препаратів. Які гормони можуть викликати подібне ускладнення і чому? Як його попередити?.

Задача 4. Які препарати показані хворому з переломом нижньої щелепи для прискорення утворення кісткового мозолю?

А-L-тироксин

Б-преднізолон

В-ретаболіл

Г-хлорисгай кальцій

Д-глібенкламід

Задача 5. Які препарати показані хворому з переломом нижньої щелепи для прискорення утворення кісткового мозолю?

А-L-тироксин

Б-преднізолон

В-ретаболіл

Г-хлорисгай кальцій

Задача 6. Визначити речовини найбільш раціональні в ситуаціях:

Виведення хворого з діабетичної коми.

Стимуляція родової діяльності у породіллі з токсикозом другої половини вагітності, що супроводжується підвищенням АТ.

Лікування мікседеми

 

 

Тема 27  Механізм дії та застосування протизапальних препаратів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Протизапальні лікарські засоби широко використовуються у практичній медицині. Це пояснюється наявністю великої кількості захворювань, в основі патогенезу яких лежить запальний процес, необхідністю застосування з лікувальною метою даної груп фармакологічних препаратів.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки протизапальних засобів, особливості їх застосування в стоматологічній практиці

вміти: оцінити раціональність застосування і обгрунтувати дозу різних препаратів названої групи, виписувати в рецептах

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Класифікація протизапальних засобів,

2. Можливі механізми протизапальної дії препаратів стероїдної будови.

3. Фармакологічні властивості і порівняльна характеристика гідрокортизону, флуметазону пілавату. Застосування з стоматології. Побічна дія. Основні принципи призначення та лікування стероїдами.

4. Механізм протизапальної дії нестероїдних протизапальних препаратів.

5. Класифікація нестероїдних сполук, що володіють протизапальною активністю. Порівняльна характеристика, побічна дія.

Вивчити форми випуску і дозування таких препаратів:

гідрокортизон, преднізолон, дексаметозон, флуметазону пілават, флюоцинолону ацетонід, кислота ацетилсаліцилова, індометацин, ібупрен, діклофенак натрію, кислота мефенамова, натрію мефенамат, напроксен, бутадіон, мелоксикам (моваліс), німесулід, целекоксиб, доларен, артротек.

Виписати в рецептах:

1. Диклофенак натрію в таблетках, мильцях, ампулах.

2. Преднізолон в таблетках, ампулах.

3. Гідрокортизон в суспензії.

4. Кеторолак в таблетках, для ін’єкцій.

5. Дексаметазон в таблетках, ампулах.

6. Ібупрофен.

7. Натрію мефенамат в розчині та пасті.

Розглянути ситуаційні задачі.

Визначте речовини, найбільш раціональні для використання в наступних ситуаціях:

• При запальному процесі слизової оболонки рота, парадонтитах, парадонтозах.

• При запальних процесах в суглобах.

• При системних захворюваннях (міхурниці, дискоїдному еритематозному вовчакові).

Скласти таблицю "Порівняльна характеристика дії ацетилсаліцилової кислоти, індометацину, ібупрофену, мефенамової кислоти, диклофенаку натрію (протизапальна, жаропонижуюча, анальгетична, побічна, тощо).

 

 

Тема 28 Механізм дії та застосування протиалергійних засобів.

Тема 29 Механізм дії та застосування імунотропних препаратів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Протиалергічні та імунотропні засоби широко використовуються у практичній медицині. Це пояснюється наявністю великої кількості захворювань, порушенням імунної системи організму і необхідністю застосування з лікувальною чи профілактичною метою даних груп фармакологічних препаратів.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки протиалергічних та імунотропних засобів, особливості їх застосування в медичній практиці

вміти: оцінити раціональність застосування і обгрунтувати дозу різних препаратів названих груп, виписувати в рецептах

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Поняття про специфічну і неспецифічну сенсибілізацію. Загальні принципи лікування алергічних захворювань.

2. Групи препаратів, що застосовуються при алергії негайного типу. Допомога при анафілактичному шоці.

3. Групи препаратів, що застосовуються при алергії сповільненого типу.

4. Механізм протиалергічної дії глюкокортикоїдів.

5. Протигістамінні препарати, що впливають на НІ та Н2 рецептори. Механізм дії. Побічні ефекти.

6. Основна спрямованість дії імунодепресантних препаратів. Застосування. Побічні ефекти. Десенсибілізуючі властивості цитостатиків (азатіоприну, циклоспорину).

7. Засоби, що стимулюють імунні процеси (інтерферон, тималін, амізон, продигіозан, метилурацил, вітамінні комплекси). Застосування. Побічні ефекти.

8. Антилейкотрієнові препарати. Механізм дії, покази до застосування.

Вивчити форми випуску і дозування таких препаратів:

кромолін-натрію, задітен, дімедрол, тавегіл, супрастин, діазолін, еуфілін, адреналіну гідрохлорид, інтерферон, левамізол, тималін, продигіозан, метилурацил, азатіоприн, лоратидин, амізон, зафірлукаст (акалат).

Виписати в рецептах:

1. Кромолін-натрію.

2. Гідрокортизон в суспензії, преднізолон в таблетках і ампулах.

3. Дімедрол в таблетках і ампулах.

4. Еуфілін для ін’єкцій, діазолін.

5. Адреналін при анафілактичному шоці.

6. Лоратидин в таблетках

Розглянути ситуаційні задачі.

Задача 1. Визначте речовини, найбільш раціональні для використання в наступних ситуаціях:

• Хворому, на алергічний дерматит, водієві за спеціальністю.

• Алергічному стоматиті.

• При анафілактичному шоці.

• При кропив'янці у водія транспорту.

Задача 2. Хворий звернувся до лікаря під час приступу бронхіальної астми. Для зняття приступу лікар призначив кромолін-натрій у вигляді порошку в капсулах. Хворий прийняв всередину декілька капсул, але ефекту не відмітив, в зв'язку з чим повторно звернувся до лікаря.

Поясніть причину неефективності препарату. Яких помилок припустився лікар в даній ситуації?

Задача 3. Пацієнту з алергічним ринітом лікар призначив димедрол в таблетках всередину. Явища риніту зменшились, але пацієнт відмітив сухість у роті, сонливість і загальмованість.

Поясніть механізм дії димедролу і причину можливих побічних ефектів. Випишіть рецепт.

Задача 4. Хворий звернувся до лікаря із скаргами на болі в епігастральній ділянці, печію, що виникає після їди, диспептичні розлади. Лікар діагностував гіперацидний гастрит і поряд з необхідною лікувальною дієтою призначив протигістамінний препарат. Визначте, який саме протигісгамінний препарат показаний в даній ситуації і обгрунтуйте його призначення.

Задача 5. Вкажіть механізм протиалергічної дії глюкокортикоїдів.

• Блокада гістамінових рецепторів.

• Зменшення вмісту імуноглобулінів.

• Зменшення вмісту імуноцитів.

• Стабілізація мембран гладеньких клітин.

 

 

Тема 30  Механізм дії та застосування водорозчинних вітамінів.

Тема 31  Механізм дії та застосування жиророзчинних вітамінів.

Тема 32  Механізм дії та застосування полівітамінів.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Вітамінні препарати широко використовуються в практичній медицині не тільки при дефіциті вітамінів в організмі, але й для корекції порушених обмінних процесів, які мають місце при багатьох захворюваннях. Вітамінні препарати використовують для лікування хворих, вітамінопрофілактики, попередження розвитку можливих гіпервітамінозів.

Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки препаратів водо- і жиророзчинних вітамінів, ознаки гіпо- та гіпервітамінозів, допомогу при передозуванні

вміти: раціонально застосовувати і обґрунтувати дозу різних препаратів водо- і жиророзчинних вітамінів, виписати їх в рецептах.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗАНЯТТЯ:

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Класифікація вітамінів. Види вітамінотерапії.

2. Роль вітамінів групи В в обміні речовин. Участь в окисно-відновпих процесах. Вплив на органи і системи. Показання до застосування.

3. Основні фармакодинамічні властивості аскорбінової кислоти, участь в окисно відновних процесах, вплив на проникність судинної стінки. Застосування.

4. Вплив рутину на проникність тканинних мембран. Джерела його отримання. Застосування, (кверцетин, венорутон)

5. Ретинол.Основні фармакодинамічні ефекти. Застосування в стоматології. Побічні ефекти. Гіпервітаміноз.

6. Ергокальциферол, холекальциферол. Вплив на обмін кальцію і фосфатів, інші сторони фармакодинаміки. Застосування в стоматології. Побічні реакції. Гіпервітаміноз.

7. Філохінон. Його роль в процесі згортання крові. Синтетичний замінник філохінону-вікасол (менадіон). Застосування.

8.  Токоферол. Його біологічне значення. Застосування.

9. Препарати ферментів. Фізіологічна роль. Застосування.

10. Характеристика полівітамінних препаратів. Покази до призначення.

11. Застосування антиферментних препаратів і ферментів.

Вивчити форми випуску і дозування наступних препаратів: тіаміну хлорид, рибофлавін, кислота нікотинова, нікотинамід, кальцію пантотенат, піридоксину гідрохлорид, кислота фолієва, ціанокобаламін, кальцію пангамат, кислота аскорбінова, рутин, ретинолу ацетат, ергокальциферол, токоферолу ацетат, вікасол, лідаза, кокарбоксилаза, трипсин, хемотрипсин, рибонуклеаза.

Виписати в рецепті:

1) тіаміну хлорид в драже і ампулах;

2) рибофлавін в порошку;

3) аскорбінова кислота з рутином в таблетках;

4) ціанокобаламін в ампулах;

5) фолієву кислоту в таблетках;

6) кальцію пантотенат в мазі і розчині для полоскання ротової порожнини;

7) нікотинова кислота в порошку;

8) ретинолу ацетат в розчині для прийняття всередину в ампулах і капсулах;

9) токоферолу ацетат в розчині для ін'єкцій і капсулах для прийняття всередину;

10) ергокальциферол в драже і олійному розчині для прийняття всередину;

11) вікасол в порошку і ампулах;

12) контрикал;

13) лідаза;

14) панкреатин;

15) трипсин.

Розглянути ситуаційні задачі і тести.

Задача 1. Дитині, яка часто хворіє простудними захворюваннями верхніх дихальних шляхів, педіатр вирішив призначити адаптаційну вітамінотерапію. Який з перерахованих препаратів необхідно для цього використати?

А - тіаміну бромід

Б - піридоксин

В - аскорбінова кислота

Г - ергокальциферол

Д - рибофлавін

Задача 2 Які вітамінні препарати призначите при:

1) цинзі

2) пеллагрі

3) рахіті

4) остеомаляції

Задача 3. Для лікування судинної патології використовуються комплексні препарати з нікотиновою кислотою (нікошпан, компламін, нігексин). Який вид вітамінотерапії застосовується в цьому випадку?

А-адаптаційний

Б-замісний

В-профілактичний

Г-фармакодинамічний

Д-конкурентний

Визначити речовини, найбільш раціональні для використання в наступних ситуаціях:

1. При невритах, радикулітах, невралгіях, периферичних паралічах;

2. Для лікування хворих з макроцитарною анемією;

3. При спазмах судин кінцівок, нирок, головного мозку і для зниження артеріального тиску;

4. Для зменшення кровоточивості ясен;

5. Для стимуляції процесів регенерації слизової рота при ерозивному стоматиті.

Заповнити таблицю "Водорозчинні вітаміни" (назва препарату, назва відповідних коферментів або простетичних груп, препарат, механізм дії, покази до застосування в стоматології, побічні ефекти).

 

Література

  1. 1.      Конспект лекцій
  2. 2.      Дроговоз С.М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник-довідник. — Харків, Видавничий центр "ХАГ", 2009.-120 с.
  3. 3.      Казанюк Т.В. Практикум з фармакології. — К.: Здоров’я, 2013. —260 с.
  4. 4.      Машковский М.Д. Лекарственные средства. — Т. 1—2. — М.: Медицина, 2001.
  5. 5.      Нековаль І.В., Казанюк Т.В. Фармакологія. — К.: Медицина, 2011. — 520 с.
  6. 6.      Педченко Є.П., Журавльова С.В. Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях. — К.: Медицина, 2007. — 180 с.
  7. 7.      Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2015.
  8. 8.      Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С.,  Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С.521.